• Головна/
  • Новини
  • /Онлайн-виставка до Дня пам’яті жертв політичних репресій «Розп’ятими долями болить Україна» 11 квітня 2023 року виповнюється 85 років від дня трагічної загибелі Василя Миколайовича Верховинця (Костіва) (1880–1938),
25 травня

Онлайн-виставка до Дня пам’яті жертв політичних репресій «Розп’ятими долями болить Україна» 11 квітня 2023 року виповнюється 85 років від дня трагічної загибелі Василя Миколайовича Верховинця (Костіва) (1880–1938),

Published in Новини

11 квітня 2023 року виповнюється 85 років від дня трагічної загибелі Василя Миколайовича Верховинця (Костіва) (1880–1938), композитора, засновника та головного хормейстера Першої української державної музичної комедії в м. Харкові, хореографа, фольклориста, етнографа, педагога, музичного і громадського діяча.

Василь Верховинець є одним з представників «Розстріляного відродження», який доклав вагомих зусиль у становлення українського музичного мистецтва. Народився 5 січня 1880 р. у с. Старий Мізунь нині Івано-Франківська область. Здобувши початкову освіту, навчався у бурсі, закінчив Самбірську учительську семінарію. Працював викладачем співів на Прикарпатті. Перейшовши до Русько-народного театру, проявив себе як талановитий хормейстер і актор (лірико-драматичний тенор). У 1906 р. запрошений до театру Миколи Садовського, де познайомився з майбутньою дружиною – акторкою Євдокією Долею. Найвідоміші ролі в театрі – Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Андрій («Катерина» М. Аркаса).

Після закінчення Музично-драматичної школи М. Лисенка займався хормейстерською, диригентською роботою. Навчався у композиторів Г. Любомирського і О. Кошиця. Є автором хорів, маршів на слова О. Олеся, Лесі Українки, І. Франка, М. Рильського, П. Тичини. У 1915 р. Василь Верховинець перейшов з театру М. Садовського до трупи І. Мар’яненка, де працював хормейстером-диригентом і хореографом.

Мандруючи під час театральних гастролей по всій Україні, вивчав традиції і побут народу, проводив етнографічні дослідження, занотував 400 народних творів. На основі зібраного матеріалу видавав наукові праці – «Українське весілля» (1912) та «Українські танці» (1913). У 1923 р. вийшла збірка «Весняночка», де викладена методологія роботи з дітьми.

У 1918 р. Василь Верховинець очолив Український національний хор у Полтаві. Викладав у Державному музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка. Очолював кафедру мистецтвознавства Полтавського інституту народної освіти, хорову студію ім. Стеценка при Музичному товаристві ім. Леонтовича в Києві.

 

Наприкінці 1920-х рр. Василь Верховинець працював у столиці УСРР м. Харкові. У 1927–1928 рр. був керівником хору Харківського драматичного театру. Тут він виявив хист організатора, очоливши новостворені культурно-мистецькі установи. Зокрема, був засновником і головним хормейстером Першої української державної музичної комедії (1929–1931). Кращі вистави – «Запорожець за Дунаєм», «Вечорниці», «Гейша». У Харківському оперному театрі став співпостановником першого українського балетного спектаклю «Пан Каньовський» (музика М. Вериківського та Ю. Ткаченка). У 1930 р. створив у Полтаві вокально-хореографічний ансамбль «Жінхоранс» – перший в Україні професійний жіночий колектив театралізованого співу. У 1933–1934 рр. митець керував хором під час зйомок фільму І. Кавалерідзе «Коліївщина» на Одеській кіностудії.

Політичні переслідування органів ДПУ розпочалися ще у 1927 р. і 1932 р., коли Верховинця заарештовували у Полтаві за справою «Спілки визволення України», але її було припинено за браком доказів. Втретє Верховинця заарештували 23 грудня 1937 р. «за участь в контрреволюційній націоналістичній організації». Пізнавши шаленого тиску на допитах, визнав себе винним в організації антирадянського виступу в 1919 р., керівництві повстанською організацією у Полтаві у 1928–1930 рр. і шпигунстві на користь Польщі. 10 квітня 1938 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР засудила Василя Верховинця до розстрілу. Вирок виконаний у Києві 11 квітня 1938 р. Після смерті Сталіна, за поданням Спілки композиторів України, 25 квітня 1957 р. митець був реабілітований.

Підготував Ігор Шуйський за: Ігор Резнік «Василь Миколайович Верховинець»

фото з фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України:

  1. В. М. Верховинець
  2. Актор Верховинець у ролі Левка у виставі «Майська ніч»
  3. Гра на цитрі, 1907 р.
  4. Будинок театру-цирку «Муссурі» у Харкові, у якому розмістився створений 15 липня 1929 р. найстарший український театр музичної комедії, 1942 р.
  5. В. М. Верховинець на репетиції, 1935 р.

View the embedded image gallery online at:
https://www.inforegion.kh.ua/index.php/novosti/item/6537-onlainvystavka-do-dnia-pamiati-zhertv-politychnykh-represii-rozpiatymy-doliamy-bolyt-ukraina-11-kvitnia-2023-roku-vypovniuietsia-85-rokiv-vid-dnia-trahichnoi-zahybeli-vasylia-mykolaiovycha-verkhovyntsia-kostiva-1880-1938-kompozytora-zasnovnyka-ta-holovnoh#sigProIdfd764d1fb2

Last modified on Четвер, 25 травня 2023 10:47
More in this category: « Олег Синєгубов – про ситуацію в Харківській області станом на 25 травня Вакансії тижня в Харківській області »
back to top
Шаблоны для сайта