Менш ніж за 2 місяці з моменту запуску нової послуги Мінветеранів спільно з Мінцифрою, досягли того, що раніше здавалося неможливим:

  • 2 000+ військових уже отримали статус УБД без жодних зайвих кроків
  • 6000+ витягів із ЄДРВВ видано через ЦНАП – за лічені хвилини.

Раніше для цього потрібно було збирати купу документів, чекати на підписи й проходити нескінченні погодження. Нині все інакше:

  • Жодних черг
  • Жодної паперової тяганини
  • Тільки один процес – автоматичний

Як це працює?

  • Відомості про участь у бойових діях вносяться уповноваженими особами військових частин
  • Система автоматично обробляє дані через Єдиний державний реєстр ветеранів війни (ЄДРВВ)
  • Статус УБД надається без залучення самого військовослужбовця

Також автоматичний статус УБД отримують військові, які потрапили в полон чи зникли безвісти. Держава підтримує їхні родини – надає можливість користуватися пільгами без додаткових заяв чи звернень.

У Харківській обласній раді 10 лютого відбулося засідання постійної комісії з питань соціальної політики, співпраці з інститутами громадянського суспільства соціального спрямування та у справах учасників АТО/ООС. У засіданні взяла участь заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Дзюба.

На початку депутати проголосували за проєкти рішень обласної ради «Про звіт голови обласної ради про свою діяльність та роботу обласної ради за 2024 рік» та «Про звіти постійних комісій обласної ради про роботу за 2024 рік».

В.о. директора Департаменту соціального захисту населення ХОВА Ірина Горюнова доповіла про хід виконання у 2024 році комплексної Програми соціального захисту населення Харківської області на 2021-2025 роки. Зокрема, санаторно-курортним лікуванням забезпечили 685 осіб з інвалідністю загального захворювання, осіб з інвалідністю з дитинства, ветеранів війни та осіб на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», постраждалих учасників Революції Гідності. Проведено оздоровлення 129 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорії 1, а також 15 осіб та 3 дітей у супроводі дорослих, віднесених до категорії 2. Ще відпочинок пройшли 60 учасників АТО та членів їхніх сімей, на це було спрямовано 412,6 тисячі гривень.

Архітектурний образ повоєнного Харкова

у проєктах Ганни Маяк

Диплом на звання архітектора у Харківському інституті інженерів комунального будівництва Ганна Степанівна Маяк захистила 21 червня 1941 р. Завершення екстернатури обіцяло відкрити нові широкі творчі перспективи… Замість того — напружена робота архітектора–дендролога в Харківському інституті «Промбудпроєкт» (15.07.1941 – 20.09.1941 р.) у складі спецзагону з маскування міста від бомбардувань фашистської авіації. Маючи на руках чотирьох непрацездатних членів сім’ї, молода архітекторка не змогла евакуюватися, через що в період окупації їй довелося бідувати з батьками в м. Люботині. Рятуючись від насильного вивезення до Німеччини, випускниця Харківського інституту інженерів комунального будівництва (ХІІКБу) літо 1943–го змушена була працювати на квіткових теплицях. А після звільнення Харківщини від окупантів стала до роботи на посаді техніка 10–ї дистанції служби шляху Південної залізниці, відбудовуючи зруйновані шляхи та споруди.

Звільнений Харків вражав масштабами нищення. Зяяли проваллями вікна, скрізь купи битої цегли, обпалені пожежами остови будівель. Місто втратило близько 50 % житлового фонду, у його центрі були вщент зруйновані цілі квартали ошатних громадських будівель.

Зелене убрання міста було винищено на 70–80 відсотків. Чи не всі надбання ландшафтної архітектури довоєнного періоду у Харкові були якщо не зруйновані, то значно пошкоджені. 1 листопада 1943 р. Міськкомгосп Харкова відкликав Ганну Степанівну з Південної залізниці і відновив на посаді архітектора зеленого будівництва в архітектурній майстерні Тресту зеленого будівництва.

Олег Синєгубов - про оперативну ситуацію на Харківщині станом на 10 лютого

Російські окупаційні війська продовжують тероризувати цивільне населення Харківщини.

10 лютого о 03:05 у с. Бугаївка Чугуївського району Вовчанської територіальної громади внаслідок атаки БпЛА зайнялася покрівля господарчої споруди.

9 лютого о 19:00 у с. Лютівка  Богодухівського району Золочівської територіальної громади  через атаку FPV-дрону поранено 32-річного чоловіка, якого було госпіталізовано.
 
О 17:00 у с. Слатине Харківського району Дергачівської територіальної громади внаслідок обстрілу керованими авіабомбами пошкоджено 7 приватних будинків та лінії електропередач. 

О 17:00 у с. Уди  Богодухівського району  Золочівської територіальної громади за межами села зафіксовано влучання трьох керованих авіабомб.

О 15:30 у м. Куп'янськ на автодорозі Чугуїв-Мілове FPV-дрон впав на дорожнє покриття.

Last modified on Понеділок, 10 лютого 2025 12:30

Життєві та творчі здобутки видатного українського сходознавця

професора Андрія Ковалівського

 Виповнилося 130 років від дня народження вченого зі світовим ім’ям, доктора історичних наук професора Андрія Петровича Ковалівського (1895–1969) — одного з найвідоміших сходознавців Харківського університету, дослідника життя і творчості Григорія Савича Сковороди.

Таке досить дивне, на перший погляд, поєднання наукових інтересів обумовлено спадком, який від пращурів дістався Андрію Петровичу. Походив майбутній історик зі старшино–шляхетського роду козацького сотника Семена Ковалівського, який у середині ХVII століття на чолі загону переселенців залишив Київщину та заклав поселення поблизу Харкова. Нащадки велелюдного роду Ковалівських, серед яких були відомі науковці, державні, військові діячі, добре відомі в Слобідській Україні. З Андрієм Івановичем Ковалівським, сином засновника хутора Пан–Іванівка (нині с. Сковородинівка), приятелював Григорій Сковорода. У сімейному маєтку на Богодухівщині прожив останні роки філософ–мандрівник. Григорій Савич визнавав, що почувався там дуже вільно, був вражений красою краю, яка нагадала рідні Чорнухи, і, заповів себе тут поховати. Усім відомий напис на могильній плиті: «Світ ловив мене, та не спіймав…».

Андрій Петрович Ковалівський народився 1 лютого 1895 р. у маєтку в с. Розсохувате поблизу с. Золочів на Харківщині. З дитинства заслухався сімейними історіями, пов’язаними з Г. Сковородою. У родині Ковалівських зберігались сімейні реліквії — двері ХVII ст. з художнім зображенням козака Мамая і невелика дерев’яна темна скриня з намальованими на фасаді двома фруктовими вазами, якою користувались за часів Сковороди.

«Жителі Харківщини подали 47 157 заяв для отримання компенсацій за програмою єВідновлення», - Олег Синєгубов

Найбільше заяв надійшло від мешканців Ізюмського, Харківського та Чугуївського районів. Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Вже отримали грошову допомогу для ремонту житла, пошкодженого внаслідок дій російських окупантів 29 964 заявників на загальну суму понад 3 мільярди гривень. Ще для 487 заявників передані на виплату кошти на загальну суму понад 44,6 мільйона гривень. 

«Відновлення пошкодженого майна – одне з пріоритетних питань для Харківщини. Російські окупанти продовжують завдавати ударів по об’єктам цивільної інфраструктури, в тому числі по багатоквартирним і приватним будинкам. Активно працюємо з міжнародними партнерами та Урядом, аби відбудовувати пошкоджені багатоквартирні та багатоповерхові будинки. Водночас, жителі цих об’єктів мають змогу подати заявку за програмою єВідновлення задля проведення внутрішніх ремонтних робіт. Комунікуємо з профільними комісіями, аби рішення про надання компенсацій виносили оперативно», - зазначив Олег Синєгубов. 

Олег Синєгубов - про оперативну обстановку на Харківщині станом на 7 лютого

Ворог продовжує тероризувати цивільне населення області.

О 14:23 - у Салтівському районі Харкова зафіксовано влучання ворожого безпілотника в фасад житлового будинку. Пожежі не виникло, постраждалих немає.

О 13:10 - у Харкові збито БПЛА «Молнія». Постраждалих та пошкоджень немає.

7 лютого о 00:01 - у м. Куп'янськ стався обстріл фугасним реактивним снарядом РСЗВ «Ураган». Пошкоджено житлові будинки.

О 22:10 - поблизу телевежі за с. Кегичівка Берестинського району Кегичівської територіальної громади виявлено рештки збитого безпілотника "Герань-2".

О 17:50 - на трасі Чугуїв-Мілове у м. Куп'янську зафіксовано влучання БПЛА "Молнія" в дорожнє покриття.

О 13:10 - у с. Борщова Харківського району Липецької територіальної громади зафіксовано артилерійське влучання на відкритій території.

Захід відбувся під керівництвом начальника Дворічанської селищної військової адміністрації Галини Турбаби.

За її словами Дворічанська громада, на території якої наразі ведуться активні бойові дії, використовує всі можливості для підтримки своїх жителів.

Під час засідання були розглянуті питання щодо бюджету громади, евакуації населення, функціонування закладів освіти в умовах воєнного стану, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, бронювання військовозобов’язаних працівників критичної інфраструктури, роботи офіційного сайту та інше.

Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва, незважаючи на війну, не лише зберегла свій потенціал, але й розвиває нові напрямки послуг для користувачів.

Директорка КЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва» Галина Трохименко розповідає, що на сьогодні заклад має понад 15 тисяч читачів. За роки повномасштабного російського вторгнення жителі міста та області стали більше уваги приділяти книгам.

«Наш заклад має титул найкращої бібліотеки України. Звісно, 24 лютого 2022 року наше життя, як і всієї України, розділилося на «до» і «після». З 1 березня робота призупинилась, але десь через 3 тижні ми прийшли до тями і знову почали працювати. Ми запустили патріотичний онлайн-флешмоб «Я – з України»: на електронну пошту отримали 500 дитячих малюнків. Найцінніші для нас були роботи тих дітей, які малювали в бомбосховищах. Уже в квітні наші працівники йшли на роботу під обстрілами, брали бібліотечні книжки у валізи, несли їх дітям у метро. З 1 вересня 2022 року запустили проєкт «БібліоШкола». Для школярів міста Харкова фахівці бібліотеки підготували безліч цікавих занять, ігор та інтерактивних заходів в режимі онлайн», – згадує події трирічної давнини Галина Трохименко.

Трагічна доля радянського консула Григорія Радченка

Сьогодні, 6 лютого, виповнюється 135 років від дня народження Григорія Радченка — одного із перших радянських ректорів Харківського медичного інституту, консула радянської амбасади в Польщі. Його ім’я тривалий час було викреслене з історії через політичну репресію. Для більшості тих, хто добре знали Григорія Павловича, особиста історія після арешту 1935 р. десятки років залишалась невідомою. Дізналась широка спільнота подробиці останніх, трагічних років його життя з опублікованого Я. Ганіткевичем і П. Пундієм у 2008 р. біобібліографічного довідника «Українські лікарі» за матеріалами, наданими редакційною групою Харківського тому серії «Реабілітовані історією».

Григорій Павлович Радченко народився 6 лютого 1890 р. в заможній українській родині в селі Дар–Надєжда Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Вищу освіту санітарного лікаря здобув на медичному факультеті Московського університету. Зі студентських років займався громадською та революційною роботою, входив до складу молодіжної літературної організації О.Є. Корнійчука «Молодняк», у 1910–1917 рр. був членом Української соціал–демократичної партії. За Першої світової війни служив у царській армії, напередодні жовтневого перевороту вступив до партії більшовиків. У 1919 р. був заарештований білогвардійцями в Києві як більшовицький підпільник, після звільнення з–під варти командував партизанським загоном на Полтавщині.

У 1920–1925 рр. Г.П. Радченко був обраний членом Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, в 1922 р. — головою Херсонського окружного виконкому. В 1923 р. відряджений на Кіровоградщину, де організував випуск сільськогосподарського обладнання заводами «Красная звезда» та «Серп і молот». З травня 1925 р. до лютого 1927 р. Радченко працював ректором Харківського медичного інституту.

Шаблоны для сайта