Український пейзаж живописця Петра Левченка
Український пейзаж живописця Петра Левченка
11 липня виповниться 170 років від дня народження українського живописця, графіка, пейзажиста, визнаного майстра інтер’єрних композицій Петра Олексійовича Левченка (1856–1917). Його творча спадщина складає понад 700 картин, передусім у жанрі пейзажу, написаних у стилях як реалізму так і модерну, імпресіонізму. Творчу практику й досвід отримані в найбільшому мистецькому центрі Західної Європи — Парижі, художник застосував на українській землі, тому заслужено вважається одним із найвідоміших творців ліричного національного пейзажу.
Петро Левченко народився 11 липня 1856 р. в заможній родині у Харкові. З дитинства виявляв таланти, навчаючись музиці й малюванню. Як вихованець Другої харківської міської гімназії був відзначений срібною медаллю виставки учнівських творів, яка відбулась у столиці. Окрилений успіхом, похвальними відгуками митців, порадами вчителів — художників викладачів Дмитра Безперчого та Єгора Шрейдера, юнак вирішив продовжити навчання у Петербурзькій Академії мистецтв. У 1878–1883 рр. став вільним слухачем закладу, вчився малярству у професорів М. Клодта, П. Чистякова, В. Орловського.
Молодий художник відчував потребу у пошуку нових творчих засобів, отож 1895 р. поїхав до Парижу. Співтовариство українських художників–пейзажистів повсякчас прагнуло досягати світових художніх стандартів. На межі ХІХ–ХХ ст. техніку французьких імпресіоністів переймали Олександр Мурашко, Михайло Ткаченко, Олекса Новаківський. Повернувшись до України, Петро Левченко у пошуках натури об’їздив села Лівобережжя. Краса мальовничих куточків Слобожанщини навіки збережена в його картинах.
Ініціатива спрямована на виявлення викликів у реалізації права осіб з інвалідністю на працю та врахування інтересів всіх зацікавлених сторін. Взяти участь у заході можна до 17 липня 2026 року.
З метою всебічного дослідження проблематики та балансу інтересів розроблено два окремі опитувальники:
– для осіб з інвалідністю: https://docs.google.com/forms/d/1jV5xI9CquKstyuTXQk9XqVl0C6THdbbixuJXadsHDH4/edit,
– для роботодавців, які працевлаштовують осіб з інвалідністю: https://docs.google.com/forms/d/1D4OFJvrkNeOVNpnz5qAXzz4KUzE4jVMbs9V5q7FY6IA/edit
Отримані результати будуть використані під час здійснення парламентського контролю та для підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства і державної політики у сфері забезпечення права осіб з інвалідністю на працю.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 10 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів одна людина загинула; постраждали 11 людей, зокрема дитина.
У м. Валки загинула 50-річна жінка, постраждали чоловіки 27 і 18 років та 23-річна жінка; у сел. Краснокутськ зазнали поранень жінки 36 і 45 років та 33-річний чоловік; у сел. Золочів постраждали жінки 67 і 25 років, 28-річний чоловік і 5-місячна дівчинка; у сел. Мала Данилівка зазнав гострої реакції на стрес 61-річний чоловік.
Ворог атакував БпЛА Шевченківський район Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️2 (тип зброї встановлюється);
▪️1 КАБ;
▪️1 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️3 БпЛА типу «Молнія»;
Начальник Харківської ОВА разом із заступником Керівника Офісу Президента України Віктором Микитою, Міністром соціальної політики України Денисом Улютіним, керівниками обласних державних адміністрацій та представниками Української асоціації футболу підбили підсумки ініціативи, обговорили досвід її реалізації і подальший розвиток.
«Карпатська зміна» була ініційована Президентом України Володимиром Зеленським, щоб допомогти дітям із прифронтових регіонів відновитися в безпечному середовищі, поєднуючи відпочинок, психологічну підтримку та спорт.
«Для дітей, які зростають в умовах війни, такі проєкти мають особливе значення. Спілкування з ровесниками, командний спорт, психологічний супровід і нові враження допомагають відновити емоційний стан. Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за важливу ініціативу, а всім партнерам — за підтримку в її реалізації. Працюємо, щоб таких можливостей для дітей Харківщини ставало ще більше», – сказав Олег Синєгубов.
За сприяння Харківської обласної військової адміністрації, у взаємодії з Міністерством оборони України та платформою United24 одному з підрозділів Сил оборони України передали сучасне обладнання, повідомив начальник ХОВА Олег Синєгубов.
«На тлі посилення російських атак із застосуванням ударних БпЛА продовжуємо нарощувати спроможності наших воїнів. Системи РЕБ — один із ключових елементів захисту від повітряних загроз. Результатом нашої спільної роботи є понад 140 ефективно подавлених ударних БпЛА тими засобами РЕБ, які Харківська ОВА передала раніше», — зазначив Олег Синєгубов.
Підтримка Сил оборони України, оперативне реагування на запити військових і забезпечення підрозділів залишаються одним із пріоритетних напрямів роботи Харківської обласної військової адміністрації.
Життя і творчість Алли Коссовської-Давиденко
Життя і творчість Алли Коссовської-Давиденко
Виповнилося 120 років від дня народження української письменниці, громадсько–культурної діячки у США Алли Юліївни Коссовської–Давиденко (1906–1996). Життя й творчість письменниці безпосередньо пов’язані з Слобожанщиною.
Алла Коссовська народилася 8 липня 1906 р. в Криму, у м. Севастополі Таврійської губернії в родині зрусифікованого поляка та українки з Херсонщини. Батько, старшина царської армії Юлій Коссовський, їздив разом з сім’єю військовими містечкам за призначенням служби. На початку Першої світової війни родина переїхала до м. Миколаєва Херсонської губ, де проживала рідна сестра батька. У миколаївській гімназії до 1917 р. Алла встигла здобути лише початкову освіту. Після революції продовжила навчання на робфаці (робітничому факультеті), що давав середню освіту. Після смерті батьків виїхала до сестри в Київ і там заробляла, виконуючи різні роботи.
В 1925 р. Алла Коссовська з родиною сестри переїхала до Харкова, де влаштувалась на канцелярську працю. Українську мову вивчала на курсах українознавства, які за умов українізації відкривались у столичному місті при всіх державних установах. Там познайомилась, а в 1928 р. одружилась з уродженцем Харківщини, студентом мовно–літературного факультету Інституту народної освіти, викладачем курсів В’ячеславом Давиденком. Від чоловіка Алла Юліївна отримала другу частину прізвища, за яким стала відома як Коссовська–Давиденко. Чоловік, здобувши освіту, працював літературним редактором центральних державних видавництв, у тому числі «Української радянської енциклопедії». У 1934 р. подружжя переїхало до нової столиці радянської України — Києва, де проживало до початку радянсько–німецької війни.
Від початку реалізації програми єВідновлення мешканці регіону подали 72 751 заяву для отримання грошової допомоги на ремонт пошкодженого житла, через застосунок і портал Дія надійшло 245 978 повідомлень про руйнування, повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Вже отримали грошову допомогу для ремонту житла, пошкодженого внаслідок дій російських окупантів, 48 588 осіб на загальну суму понад 4,9 мільярда гривень. Ще для 306 заявників компенсацію погоджено та передано на виплату на загальну суму 28,7 мільйона гривень.
«Профільні комісії в Харківській області внесли відомості про 105 827 об’єктів, пошкоджених внаслідок російської агресії. За програмою єВідновлення у Харківській області вже відновили 8 957 квартир та 7 745 приватних будинків. Працюємо з Урядом та профільними міністерствами, аби фінансування надходило вчасно та у повному обсязі», – зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Про посилення заходів безпеки на водних об’єктах області під час брифінгу в Офіційному медіацентрі ХОВА розповів тимчасовий виконуючий обов'язки заступника начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області Сергій Подушко.
Під час дії воєнного стану на території Харківської області протягом літнього періоду 2026 року встановлено повну заборону на відвідування водних об'єктів для купання, розваг на воді та занять водними видами спорту.
Попри це, з початку літа на водоймах області вже загинуло 11 людей, серед яких — одна дитина. Наразі правоохоронні органи встановлюють причини та обставини кожного випадку. За аналогічний період минулого року з водойм області вилучили тіла 13 осіб, зокрема трьох дітей. У більшості випадків причиною смерті стало утоплення.
«Як свідчить статистика, основними причинами загибелі громадян на воді є купання в непристосованих для цього місцях, перебування у водоймах у нетверезому стані та порушення правил безпеки. Наголошуємо: потрібно відповідально ставитися до власної безпеки, а також близьких і дітей, адже це допоможе запобігти нещасним випадкам», — зазначив Сергій Подушко.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спільно з ЮНІСЕФ узяв участь у відкритті Центру життєстійкості в Краснокутській селищній громаді. До заходу долучилися представники органів місцевого самоврядування, соціальної сфери та мешканці громади.
«Розбудова Центрів життєстійкості є одним із ключових напрямів розвитку системи соціальних послуг на Харківщині. В умовах Війни за Незалежність України люди потребують не лише матеріальної підтримки, а й якісної психологічної допомоги, соціального супроводу та безпечного простору для дітей і родин. Саме тому відкриття такого Центру — це відповідь на реальні потреби людей. Спільно з Урядом і міжнародними партнерами продовжуємо розширювати мережу таких просторів у громадах області, щоб необхідні послуги були максимально доступними для кожного», — зазначив Олег Синєгубов.
Установу створили на базі Центру надання соціальних послуг Краснокутської селищної ради за підтримки ЮНІСЕФ і фінансової допомоги Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Німецький банк розвитку (KfW), а також урядів Швеції та Ірландії. Тут облаштували дитячий простір, кімнати психологічної підтримки, приміщення для індивідуальних і групових консультацій, а також забезпечили умови безбар’єрності та інклюзивності. У Центрі життєстійкості працюють соціальний менеджер, два психологи та два фахівці із соціальної роботи. Послугою з формування життєстійкості вже скористалися понад 750 людей.
Харківська обласна військова адміністрація повідомляє про початок реалізації Програми підтримки сільського господарства в регіоні на 2026 рік.
Із 14 липня до 4 серпня 2026 року юридичні особи, які мають у користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 500 гектарів, можуть подати через інформаційно-комунікаційну систему Державного аграрного реєстру заявки та необхідні документи для отримання одноразової фінансової допомоги.
Надання фінансової підтримки здійснюватиметься відповідно до Програми підтримки сільського господарства в Харківській області на 2026 рік та Порядку використання коштів обласного бюджету на виплату одноразової фінансової допомоги сільськогосподарським виробникам для проведення польових робіт, затверджених рішенням XXXVIII сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 2 травня 2026 року № 1484-VIII.
Програму опубліковано на офіційному вебсайті Харківської обласної ради за посиланням: https://ts.lica.com.ua/77/1/387193/31264