
Спортивні звитяги Олега Гончаренка
Виповнилося 95 років від дня народження видатного українського та радянського ковзаняра Олега Георгійовича Гончаренка (1931–1986). Багаторазовий чемпіон та рекордсмен країни в класичному багатоборстві та на окремих дистанціях, вихованець харківського спорту, він став першим в історії чоловічого радянського ковзанярського спорту чемпіоном світу з класичного багатоборства, дворазовим призером зимових Олімпійських ігор.
Народився Олег Гончаренко в Харкові 18 серпня 1931 р. Мати Клавдія Гончаренко була відомою в Україні спортсменкою, яка займалася велоспортом і ковзанами. У Харкові родина проживала поруч зі стадіоном «Динамо», де взимку заливали велику ковзанку, на якій Олег змалечку проводив свій вільний час. Під час Другої світової війни Гончаренки пережили голодну окупацію міста. Підлітком Олег дізнався про загибель батька на фронті. Непростий шлях до визнання, розпочатий від стадіону «Динамо», яскраві моменти кар’єри спортсмен описав у автобіографічній книзі «Повість про ковзани».
Подорослішавши, він навчався в Харківському пожежно-технічному училищі (нині Національний університет цивільного захисту України). Кілька років хлопець тренувався сам, без тренера. Виступав за харківське «Динамо». Зрештою талановитого юнака помітили і допустили до фінальних стартів чемпіонату країни. Втім, перший успіх — бронзову медаль 1951 р. — змінило розчарування наступного сезону, коли Гончаренко посів на цих змаганнях скромне 10-те залікове місце. Натомість невдалим в кар’єрі молодого спортсмена 1952 р. ніяк не можна назвати. На офіційних змаганнях зі швидкісного бігу на ковзанах 20-річний Олег Гончаренко 16 разів покращував рекорди Харкова й області.
Зірковим для українського спортсмена видався лютий 1953 р. У складі радянської команди, яка вперше після тривалої перерви взяла участь у чемпіонаті світу з ковзанярського спорту, 14–15 лютого О. Гончаренко успішно змагався на льодовій арені у м. Гельсінкі у Фінляндії. Він виграв дистанцію 5000 м, здобув перше місце на дистанції 10 000 м та друге — на 1500 м. Здобувши перемогу за сумою балів у багатоборстві, Олег Гончаренко став першим радянським чемпіоном світу. Відповідно до правил тих років, переможець визначався за сумою результатів на спринтерських і стаєрських дистанціях. З цього й розпочалася звитяжна хода спортсмена, що тривала до кінця 1950-х рр.