Пам’яті історика, захисника Батьківщини Валерія Романовського
26 червня мало б виповнитися 50 років від дня народження українського історика, культуролога, пам’яткознавця, архівознавця, музеєзнавця, краєзнавця, етнографа, бібліотекаря, педагога, громадського діяча, учасника російсько–української війни Валерія Станіславовича Романовського (1976–2023).
Старший викладач історії української та світової культури Харківської державної академії культури (ХДАК), доцент кафедри культурології, а за сумісництвом бібліотекар науково–дослідного відділу документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка у 2014 р. добровольцем пішов у Збройні Сили України, брав участь в АТО на Луганщині. По службі у ЗСУ, став членом Громадської спілки «Координаційна рада громадських організацій ветеранів АТО». На початку повномасштабного вторгнення знову добровільно став на захист України, вступивши у лютому 2022 р. до лав Сил територіальної оборони. Після тяжких поранень, майже п’ять місяців боровся за життя. Валерій Станіславович помер, але залишилась його наукова спадщина і добра пам’ять колег та друзів.
Валерій Романовський народився 26 червня 1976 р. у м. Харкові. Навчався у школі № 6 з українською та англійською мовами викладання предметів. Середню спеціальну освіту здобув у Харківському педагогічному училищі. У 1998 р. закінчив з відзнакою Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди за спеціальністю «Українська мова і література та історія». Продовжив навчання у Alma mater в аспірантурі на кафедрі історії України (1998–2001). Вважав своїм вчителем доктора історичних наук, професора Василя Білоцерківського. Під його керівництвом підготував кандидатську дисертацію за темою «Розвиток пам’яткознавства на Харківщині у XIX — на початку ХХ століття», яку захистив у 2007 р. в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.
