
Чорнобиль: уроки історії, виклики війни.
До 40–х роковин Чорнобильської катастрофи
Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. є найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, яка за Міжнародною шкалою ядерних подій одержала максимальний бал — 7. Негативні наслідки масштабної трагедії вражають. Їх відчули на собі громадяни багатьох країн. Вибух забруднив радіоактивними опадами понад 200 тис. кв. км території Європи. В Україні це 42 тис. кв. км. у 18 областях, що становить 9% від загальної площі. Ліквідація наслідків аварії, які несуть загрозу майбутнім поколінням, досі залишається актуальним викликом людству.
У забрудненому довкіллі після аварії було виявлено 76 радіонуклідів, у тому числі ізотопи йоду, стронцій та радон. Українські вчені разом з американськими колегами дослідили, що 13,5 тисяч дітей у результаті трагедії на ЧАЕС зазнали опромінення щитовидної залози, наслідки якого спостерігаються і досі. Найбільш поширеним був рак щитовидної залози у дітей від нуля до дев’яти років. Епідеміологічно було доведено, що цей тип раку — наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Кількість випадків злоякісних новоутворень щитовидної залози в дітей збільшилася у п’ять–вісім, а в деяких районах до десяти разів. Отже, станом на 1 січня 2026 р., в Україні статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи мали понад 1 мільйон і 460 тисяч людей, зокрема 1545 дітей. Доведено, що не тільки певні форми раку, але й інші захворювання можуть бути результатом опромінення. Такі, як судинні, кардіологічні, гастроентерологічні хвороби.