На Харківщині обговорили посилення підтримки дітей у сім'ях, які опинилися у складних життєвих обставинах

Про це йшлося в ході обговорення Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2025-2028 роки за участі заступниці начальника Харківської ОВА Віти Ковальської, керівниці Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірини Тулякової та керівниці офісу Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Джінан Рамадан.

Особливу увагу приділили регіональним цілям впровадження Стратегії. Серед основних: 
- підвищення спроможності сімей з дітьми здійснювати догляд та виховання дітей; 
- виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю в сімейному оточенні;
- створення умов для повернення та інтеграції примусово переміщених, депортованих та евакуйованих дітей;
- дотримання прав дітей і збереження ресурсів під час трансформації закладів, які здійснюють інституційний догляд та виховання;
- соціалізація та інтеграція дітей, які мають досвід альтернативного догляду.

Харківщину з робочим візитом відвідала Послиня Канади в Україні

Під час робочої наради з Надзвичайною і Повноважною Послинею Канади в Україні Наталкою Цмоць начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов розповів про оперативну ситуацію в регіоні та пріоритетні напрямки співпраці на поточний рік.

Основний напрямок роботи – посилення обороноздатності Харківської області задля стримування російських окупантів від подальшого просування. Евакуація та підтримка вимушених переселенців – ще один з пріоритетів. В регіоні зареєстровані близько 520 тисяч ВПО. Частина з них мешкають в місцях компактного проживання, тож реалізація проєктів з відбудови та реконструкції таких об’єктів важлива складова для покращення умов життя.

«Попри виклики повномасштабного вторгнення ми працюємо над відновленням офлайн-освіти. Якщо говорити про ВИШі, то Харківська область посідає 3 місце по країні з набору нових студентів. Це свідчить про високий попит на навчання в нашій вищій школі, тож маємо спільними зусиллями працювати над безпечним середовищем в ВИШах. Від 2022 року ми реконструюємо та будуємо нові укриття в школах. Наразі в них навчається більше 20 тисяч дітей. Цьогоріч плануємо реалізувати ще 29 укриттів, що дасть змогу вивести в офлайн близько 30 тисяч дітей. Усе це складова реалізації Плану внутрішньої стійкості країни Президента України Володимира Зеленського», - зазначив Олег Синєгубов.

Класик українського письменства Петро Гулак-Артемовський

Сьогодні виповнюється 235 років від дня народження Петра Петровича Гулака–Артемовського (1790–1865), творчий шлях і педагогічна робота якого напряму пов’язані з Харківським університетом. Класик української літератури ХІХ століття — поет, письменник, перекладач, він закладав основи нової літератури і здобув славу байкаря.

Майбутній письменник народився 27 січня 1790 р. в містечку Городище Черкаського повіту Київської губернії і походив із старовинного козацького роду. Початкову освіту юнак одержав удома, а одинадцяти років вступив до бурси Києво–Могилянської академії. Дочасно залишивши навчання, він кілька років викладав у приватному пансіоні, пізніше працював домашнім вчителем у сім’ях польських поміщиків на Волині.

У 1817 р. Петро Гулак–Артемовський став вільним слухачем словесного факультету Харківського університету. Вірогідно, що до Харкова його запросив приїхати опікун університету граф Северин Потоцький. Завдяки його зусиллям Рада університету невдовзі затвердила Гулака–Артемовського лектором польської мови. З цього і почалась його багаторічна педагогічна діяльність в університеті та в Інституті шляхетних дівчат.

Після захисту в 1821 р. магістерської дисертації, Петро Гулак–Артемовський викладав курс російської історії та польської мови. У Харківському університеті він пропрацював понад сорок років, причому перші 13 років без оплати. В 1841 р. вперше, у 1845 р. вдруге обраний Радою і затверджений міністром на посаду ректора Харківського університету. Одночасно Гулак–Артемовський працював інспектором і завідувачем навчальної частини у Харківському та Полтавському інститутах шляхетних дівчат. Боляче пережив звільнення з університету в 1849 р., сподівався на повернення. І хоча цього не відбулось, залишив по собі добру пам’ять і в 1855 р. був обраний почесним членом Харківського університету.

27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Вшановуємо пам'ять мільйонів людей, які стали жертвами Голокосту — однієї з найстрашніших трагедій в історії людства.

Це була систематична кампанія знищення, яка охопила мільйони євреїв, ромів, політичних в'язнів, а також представників інших національних та релігійних груп. У цій трагедії не було місця жалю чи милосердю, кожен день приносив нові страждання і смерть.

Мільйони життів знищені в концентраційних таборах, гетто та нацистських екзекуціях. Україна також понесла величезні втрати — сотні тисяч наших співвітчизників стали жертвами нацистської окупації.

Ця пам'ять є нашою спільною спадщиною. Маємо її передавати наступним поколінням, щоб такі трагедії ніколи не повторилися.

Президент ушанував пам’ять жертв Голокосту

Вчора, напередодні Міжнародного дня памʼяті жертв Голокосту та 80-річчя визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, Президент України Володимир Зеленський узяв участь у вшануванні пам’яті жертв Голокосту.

Глава держави встановив лампадку до пам’ятного знака «Менора» на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

У церемонії також узяли участь керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, члени уряду, рабини та представники дипломатичного корпусу.

Олег Синєгубов – про ситуацію на Харківщині станом на 27 січня

Ворог продовжує чинити терор мирного населення Харківщини.

О 15:20 у селищі Мала Данилівка Харківського району внаслідок збиття БПЛА «Куб» пошкодждено фасадну частину та скління вікон багатоквартирну будинку.

О 15:20 у місті Куп'янськ внаслідок обстрілу пошкоджено 13 приватних будинків, 2 господарчі споруди, гараж, автомобіль, ЛЕП. Постраждала 86-річна жінка.

На Харківському напрямку ворог чотири рази штурмував позиції наших військ в районі населеного пункту Вовчанськ.

На Куп’янському напрямку за добу відбулося 11 атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Степової Новоселівки, Колісниківки, Глушківки та Загризового.

Фото: м. Куп’янськ.

Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко передала нагороди військовим, представникам органів місцевого самоврядування, працівникам комунальних та державних підприємств, волонтерам з нагоди Дня Соборності України. 

«Кожен з вас — приклад того, що насправді означає бути сильним, вірним своїй землі, своїм близьким, своїй країні. Ви, не вагаючись, залишаєтесь на своєму місці, забезпечуючи стабільність, працюючи для розвитку регіону та підтримуючи тих, хто потребує допомоги, – звернулась Тетяна Єгорова-Луценко до присутніх. – Ці нагороди — лише маленький жест вдячності за вашу величезну працю, за ваше серце, яке віддається Україні. Працюємо далі, підтримуємо Президента України Володимира Зеленського, допомагаємо військовим і в тилу робимо все можливе для скорішої Перемоги!».

Нарада пройшла під керівництвом голови Комітету Олега Бондаренка. За участі представників Міністерств, народних депутатів, ДСНС, Нацполіції, начальників обласних та районних військових адміністрацій обговорили проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації (реєстр. №12353).

«Фактично, внаслідок російської військової агресії у 10 регіонах України відбувалася евакуація людей. Законопроєкт готують до другого читання, тому наразі ведеться жваве обговорення. Важливо, що ініціатори документу дослухаються до думок низки фахівців, зокрема, з Харківщини, як прикордонного регіону. Глибоко переконана, що низка змін, які пропонується внести цим Законопроєктом, абсолютно на часі. УАРОР звернеться до обласних рад з проханням надати свої пропозиції, які будуть враховані в загальних рекомендаціях Асоціації щодо вдосконалення документа. Ці пропозиції будуть передані до Комітету для подальшого розгляду», — зазначила голова Харківської обласної ради, президентка УАРОР Тетяна Єгорова-Луценко.

Розмаїтий світ Якова Гніздовського

27 січня виповнюється 110 років від дня народження одного з найвизначніших у світовому мистецтві представників української гравюри, кераміки, малярства Якова Гніздовського (1915−1985). Його роботи широко експонувалися по всьому світу, прикрашали кабінет Президента США і нині зберігаються у колекціях провідних музеїв і приватних збірок Америки, Японії та України.

Яків Якович Гніздовський народився 27 січня 1915 р. в с. Пилипче, нині Тернопільська область. Спеціальну освіту здобував у школі прикладного мистецтва у Львові, потім завдяки сприянню митрополита Андрея Шептицького навчався у Варшавській академії мистецтв, а з початком Другої світової війни перебрався у Хорватію до Загребської академії мистецтв. У 1944 р. опинився поблизу Мюнхена в таборі для переміщених осіб, звідки у 1949 р. виїхав до мистецьких столиць світу, Нью–Йорку і Парижа.

Поєднуючи творчість із щоденним заробітком, Гніздовський швидко отримав визнання на Заході. У 1950 р. його роботи були відзначені на виставці графіки в Міннеаполіському інституті мистецтв і на торгово–промисловій виставці у штаті Міннесота. Ці перемоги переконали майстра зосередитися суто на творчості.

У США Гніздовський надихнувся японською ксилографією (технікою гравюри на дереві, відомою в Україні як дереворит). Майстер вирізав переважно на вишні, груші, буку або яблуні. Більшість ксилографій художника були надруковані на традиційному японському папері ваші, який виготовляється з внутрішньої кори певних сортів дерев.

Провідною темою робіт Гніздовський обрав зображення природи, зокрема рослин і тварин. Причина такого вибору полягала у браку коштів необхідних на оплату натурників. Проте цей вимушений напрямок у творчості виявився доленосним і надав можливість уповні розвинути талант, створюючи оригінальні роботи відмінним від інших «гніздовським почерком».

В Харківській ОВА розглянули публічні закупівлі громад Чугуївського та Лозівського районів

Під час засідання обласної робочої групи «Прозорість та підзвітність» заслухали звіти громад щодо проведених закупівель за 2024 рік на суму понад 500 тисяч гривень, а також обговорили витрати на будівництво укриттів.

Одне з питань – доцільність будівництва укриття в одному з навчальних закладів Малинівської тергромади. Оголошена вартість робіт - понад 130 мільйонів гривень, з яких більш як 94,7 – кошти дотації. Площа майбутньої захисної споруди – 1516,7 квадратних метрів. Укриття зможе одночасно умістити 478 школярів та вчителів під час офлайн-навчання. Крім того, бомбосховище зможуть використовувати для убезпечення місцевого населення під час ворожих атак на населений пункт. 

«В громаді пояснюють необхідність будівництва укриття тим, що заклад освіти є опорним для громади. Зокрема, в ході будівництва буде вдосконалена система водозабезпечення та водовідведення, а також зводитимуть об’єкт з урахуванням інклюзивних потреб. Задля більш точної оцінки вартості об’єкта, проводитимемо перевірку проектно-кошторисної документації та експертної оцінки, цін на будматеріали», - зазначив заступник начальника Харківської ОВА Євген Іванов. 

Шаблоны для сайта