Великий Патріот Української Народної Республіки
Цьогоріч виповнилося 135 років від дня народження українського політичного та громадського діяча, подвижника і захисника українства Володимира Андрійовича Доленка (1889–1971), якого Президент УНР в екзилі Микола Лівицький назвав «великим Патріотом, великим державно-патріотичним Мужем і непохитним прихильником ідеї Української Народної Республіки».
Селянський син, а народився він 1889 р. у с. Мечебилове Ізюмського повіту Харківської губернії, боровся за інтереси українського селянства і створення незалежної національної держави. Такий життєвий напрямок Володимир Андрійович обрав ще в студентські роки, навчаючись на факультеті права Харківського університету. Спілкувався з добре відомими професорами, ректором університету Дмитром Багалієм, засновником Революційної української партії Миколою Міхновським, одним із керівників товариства ім. Григорія Квітки-Основ’яненка Гнатом Хоткевичем і на той час студентами, якими нині пишається Слобожанщина, — Олексою Синявським, Миколою Плевако, Стефаном Таранушенком. Отримавши диплом правника Харківського інституту народної освіти, на початку 1920-х років працював у колегії правозахисників, захищаючи селян у судових справах.
Володимир Доленко залишив спогади «Революція і моя участь у ній» про розбудову українського громадського самоврядування у Харкові та інші буремні події. Цінність їх, насамперед, полягає у збереженні автором багатьох імен, поєднаних з українським революційним рухом на Харківщині.
З перемогою більшовиків і встановленням радянської влади поглядів своїх не змінив. Підтримував зв’язок з митрополитом УАПЦ Василем Липківським і намагався діяти легально, дотримуючись принципу «кращий метод конспірації — відсутність конспірації». Втім, не залишив політики, обговорюючи питання на зустрічах із довіреними людьми. Так виникла ідея запільної організації — Української мужичої партії. В. Доленко, який перебував у чекістів на таємному обліку, за антирадянську діяльність був заарештований разом з однодумцями. Чекістами був вилучений щоденник із зашифрованими нотатками, відкрити зміст яких підслідний Доленко категорично відмовився. Особлива нарада при колегії ОДПУ 12 листопада 1926 р. покарала підпільника-націоналіста на 3 роки позбавлення волі у Суздальському політізоляторі. Проте вийшов він на волю набагато пізніше, сповна відчувши на собі суворі умови Соловецького табору та слюдяних копальнь Забайкалля.
