Конституція Української Народної Республіки, а саме Статут про державний устрій, права і вільності УНР був прийнятий Українською Центральною Радою 29 квітня 1918 р. Ця важлива подія стала підсумком активної законодавчої діяльності конституційної комісії на чолі з головою Центральної Ради академіком Михайлом Грушевським. Тобто державотворчі документи створювались на наукових академічних засадах Конституція проголосила Українську Народну Республіку суверенною демократичною парламентською державою з розподілом державної влади на законодавчу (Всенародні Збори), виконавчу (Рада Народних Міністрів) та судову (Генеральний Суд). Вона запровадила та здійснила правове регулювання новітніх для тогочасної української правової системи принципів, зокрема, визнання народу основним джерелом влади, децентралізації влади, принципу рівності політичних і громадянських прав.

Втілити проголошені принципи у ХХ сторіччі українцям завадили буремні політичні події на території України. Чотири Конституції УСРР/УРСР 1919, 1929, 1937 і 1978 рр. мали декларативний характер, слугували формальним прикриттям колоніального становища України у складі СРСР.

Результатом новітнього конституційного процесу було ухвалення Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Основного Закону, який закріпив правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету нашої країни на світовій арені. Ухвалення Конституції України є важливим кроком з утвердження державності, який має величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. В пам’ять про цю доленосну подію щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

«Верховна рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Української народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосування, приймає цю Конституцію — Основний Закон України», проголошено в документі 1996 р.

Головним завданням сьогодення залишається збереження України як суверенної європейської держави. Захист її суверенітету та територіальної цілісності є відповідальною місією всіх українців, небайдужих до майбутнього України!

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. З Днем Конституції України! Інтернет-ресурс
2. Пам’ятник гетьману Пилипу Орлику в Києві, розташований на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика. Укрінформ
3. Обкладинка тексту Конституції Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 р.
4. Титульний лист Закону України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» з підписами Голови Верховної Ради України, Президента України. 28 червня 1996 р. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 5466, арк. 56.
5. Обкладинка подарункового видання Конституції України 1996 р. Видавництво «Право», 2021 р.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•