Знайомий з творчим товариством столиці, А. Петрицький разом з письменниками Михайлом Семенком, Гео Шкурупієм, Дмитром Бузьком, Леонідом Скрипником, Олексієм Полторацьким, Олексою Влизьком, художником Вадимом Меллером у 1927 р. заснував футуристичну організацію «Нова генерація», яка видавала однойменний часопис.

Протягом 1920–х рр. Анатолій Галактіонович продовжував зростати як художник сцени і майстер з виготовлення сценічного вбрання. У 1929 р. Анатолю Петрицькому вдалося здивувати світ новою оригінальною роботою. Опублікований у Харкові альбом «Театральні строї Петрицького» містив його стенографічні рішення та зразки костюмів для таких постановок, як опери «Турандот» (1928) і «Вільгельм Тель» (1927), балет «Червоний мак» (1927), комедія «Вій» (1924). Альбом мав велике визнання, його придбали Пабло Пікассо та Олександра Екстер.

У 1930 р. А. Петрицький досяг міжнародної популярності. Його картина «Інваліди» отримала надвисоку оцінку на 17–й Венеційській бієнале і кілька років експонувалась у Берліні, Берні, Женеві, Цюриху і Нью–Йорку. В реальний сюжет картини були покладені дитячі враження художника, якого у дев’ять років батьки віддали до сирітського притулку. «Зовні наш притулок був чимось на зразок закритого навчального закладу з пансіоном. Насправді ж це скоріше нагадувало в’язницю для малолітніх злочинців», — згадував художник. Успіх роботи був грандіозний, про неї писала закордонна преса і колекціонери неодноразово намагалися це полотно купити. Втім автор був проти продажі, вважаючи, що робота має повернутися на батьківщину. Як виявилося, таке рішення пішло не на користь мистецтву. Радянські мистецтвознавці зарахували картину до «творів, які спотворюють дійсність», що загрожувало репутації СРСР у світі. Після повернення картина «Інваліди» потрапила до спецфонду Державного українського музею (нині Національний художній музей України) і протягом майже 40 років не демонструвалася публіці.

Здобутки харківського періоду творчості А. Петрицького були б неповні, якщо не згадати виготовлену майстром упродовж 1920–1930–х рр. велику серію робіт з 150 портретів його сучасників. У 1932 р. частина творів демонструвалась у харківському Будинку письменників імені Василя Блакитного. Повна колекція зображень відомих літераторів, художників, акторів через політичні репресії перестала існувати, окремі портрети збереглися лише в репродукціях.

Помер Анатолій Петрицький 6 березня 1964 р. у Києві, де на його честь названо вулицю, встановлено пам’ятну дошку на фасаду будинку, де він мешкав на початку 1960–х рр. Художник похований на Байковому кладовищі в столиці України.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Анатоль Петрицький. 1940–і рр. https://openkurbas.org
2. А. Петрицький. «Жаткінський провулок узимку». м. Харків, 1928 р. Колекція NAMU. Дружина художника Лариса Петрицька згадувала: «Ранньої весни 1925 року ми приїхали до Харкова. Натовп візників мало не хором пропонував нам свої послуги. Оселилися  у Жаткінському проїзді, в колишньому чи то готелі, чи то гуртожитку. У цьому двоповерховому будинку жили всі працівники театру імені Івана Франка на чолі з Гнатом Юрою. Кімната наша була на другому поверсі: велика, з трьома вікнами, які виходили на подвір’я, дуже світла. Вона служила нам і майстернею, і їдальнею, і спальнею».
3. А. Петрицький. «Вулиця Харкова зимою». м. Харків, 1934 р.
4. Анатолію Петрицькому належать костюми та оформлення до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» в режисурі Леся Курбаса у постановці Українського музичної драми. м. Київ, 1919 р. Джерело: https://openkurbas.org/theatres/ukrainska-muzychna-drama
5. А. Петрицький. «Запорізька Січ». 1937 р.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•