На початку 1920–х рр. працював завідувачем літературної частини Першого державного драматичного театру УСРР, у редакції журналу «Мистецтво», в держвидавництві «Всевидат» і завідував літературною частиною в Київському театрі ім. Т.Г. Шевченка.

При всій завантаженості Павло Григорович продовжував займатися поезією і засмучувався віддаленістю від творчого середовища. «Після того, як столиця переїхала до Харкова, тісно мені стало в Києві». Нестерпним ставав брак інформаційних матеріалів — «журнали з Харкова привозили до нас у Київ раз на місяць». Вже у 1923 р. Павло Тичина переїхав до Харкова. Без сумнівів, це був помітний крок уперед у перспективах творчого розвитку. Він був членом літературних організацій «Гарт» (1923–1925) та ВАПЛІТЕ (1927–1928). Працював у журналі «Червоний шлях». Друкувався, активно вивчав іноземні мови. У 1929 р. став академіком АН УСРР.

Разом з однодумцями стояв біля витоків Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС). У 1925 р. з ініціативи групи сходознавців — професора П. Ріттера, П. Тичини, А. Ковалівського, була створена сходознавча секція Харківського наукового товариства. Вона мала переважно літературно–мовознавчий характер. У Будинку вчених відбулось декілька її засідань, на якій прозвучали наукові доповіді. А з офіційним заснуванням ВУНАС П. Тичина очолив літературну секцію у складі Історично–етнографічного сектора асоціації.

У 1928 р. протягом двох місяців П. Тичина перебував у Туреччині у складі наукової делегації ВУНАС — правознавця й історика О. Гладстерна, мистецтвознавця В. Зуммера, економіста, літературознавця й поета О. Сухова. Павло Григорович ставив собі за завдання ближче ознайомитись з літературним життям нової Туреччини, зібрати матеріали для антології перекладів турецької поезії та налагодити особистий контакт з місцевими письменниками. У Літературно–художньому товаристві в Стамбулі відбувся поетичній вечір, присвячений творчості П. Тичини. Поет декламував свої вірші в оригіналі, а один із співробітників Генерального радянського консульства прочитав власний турецький переклад окремих поезій П. Тичини. Поет так захопився роботою ВУНАС, що після повернення до Харкова наполегливо залучав друзів до вивчення турецької мови. Сам зробив і опублікував переклади віршів з вірменської, осетинської мов.

Працював Павло Григорович у робочому кабінеті власної квартири № 15 на п’ятому поверсі Будинку «Слово». Колега і добрий знайомий, письменник Юрій Лавріненко згадував: «Ізольований від інших кімнат помешкання, кабінет являв простору кімнату з чималим вікном. Після довгих років безквартирности Тичина, нарешті, дістав власне помешкання з окремим робочим кабінетом. Робітня поета справляла дивне враження ідеальної чистоти і… організованого хаосу. Скрізь були розкладені розкриті книжки, за винятком тих, що лежали на підлозі побіля стола рівними стопками. На піяніні розкриті ноти. Впало в вічі, ніби все в кімнаті: стіл, софа, крісла, піяніно — було вкрите листками паперу, почасти списаними». Тут він міг працювати довгими годинами, зрідка позираючи у вікно на Шатилівську околицю, краєвид якої відкривався з Будинку «Слова».

Залишаючи місто в 1934 р., Павло Тичина оцінив той досвід, якого набув у центрі Слобожанщини. «Харків мене підкував і виховав, і тому я повертаюся до Києва уже зовсім іншим. Перші мої слова в Києві будуть про Харків. Це нетактовно? Але я мушу сказати: дякую тобі, Харкове, що я, старий киянин, попрацювавши в тобі, тепер вертаюся до Києва цілком іншим. Я — громадянин славного міста Харкова».

Дружні зв’язки з харків’янами Павло Тичина зберіг на десятиліття. Перевіркою на міць були непрості роки напередодні та по смерті Й. Сталіна, коли П.Г. Тичина обирався Головою Верховної Ради УРСР (1953–1959). З приводу реабілітації до нього зверталися репресовані літератори, їх родичі і навіть малознайомі люди. Павло Григорович не відмовляв у допомозі. У архівних кримінальних справах Володимира Коряка, Надії Суровцової та багатьох, відомих літераторів зберігаються клопотання Павла Тичини. Не приховуючи, що був знайомий з репресованим довгий час, поет намагався об’єктивно охарактеризувати його ділові якості, по можливості уникаючи стандартних зворотів із запевненнями у лояльності громадянина до існуючого ладу. «Не можна любити Правду більш за Людину. Бо сама ж Правда і призначена для Людини», занотував він у записнику. Клопотаючи про реабілітацію Георгія Наморадзе, Павло Тичина пригадав, як той допомагав йому оволодіти грузинською мовою. Знайомив Тичину з грузинською літературою і сам перекладав, публікував твори грузинських прозаїків українською мовою.

Продовживши літературну роботу, Павло Тичина номінувався на Нобелівську премію. У 1962 р. став лауреатом Шевченківської премії за «Вибрані твори» у 3–х томах.

Життя Павла Тичини обірвалося 16 вересня 1967 р. у Києві.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Павло Григорович Тичина (1891–1967). ЦДАМЛМ України, ф. 513, оп. 1, спр.2806 арк.29.
2. Дружній шарж Олександра Довженка, опублікований в журналі «Гарт». 1924 р.
3. Павло Тичина. «Гаї шумлять…». 1916 р.
4. Перша друкована збірка поетичних творів «Сонячні кларнети» (1918), а також захоплення П. Тичиини постаттю Григорія Сковороди цікавили багатьох у творчих колах столиці. З цього приводу у 1933 р. харківський карикатурист Михайло Щеглов опублікував дружній шарж.
5. Перший досвід доведення безпідставності звинувачення перед радянськими каральними органами Павло Тичина отримав у Чернігівській ЧК, відстоюючи права брата Євгена. На фото брати Павло та Євген Тичини. 1929 р. Вікіпедія.
6. Листівка, присвячена лауреату Шевченківської премії Павлу Григоровичу Тичині. 1962 р. ЦДАМЛМ України, ф. 464, оп. 1, спр.15486 арк.1.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•