18 лютого

Захищав український народ, дотримався військової присяги. Пам’яті Героя Небесної Сотні, Героя України Івана Наконечного

18.02.2026.jpg

Захищав український народ, дотримався військової присяги. Пам’яті Героя Небесної Сотні, Героя України Івана Наконечного

Глибоку повагу викликає найстарший Герой Небесної Сотні, Герой України Іван Максимович Наконечний (1931–2014), якому цьогоріч виповнилося б 95 років. В минулому офіцер ВМС СРСР, він приєднався до боротьби за втілення назрілих політичних і суспільних змін. Потребував бути там, де вирувала Революція Гідності, де творилась нова Україна. «Я давав присягу — бути завжди з народом». Ці слова запам’ятались і оточенню, і рідним Героя.

Народився Іван Максимович Наконечний 18 жовтня 1931 р. в с. Краснопілка (нині частина села Бурти) Кагарлицького району Київської області. Малечею пережив Голодомор, коли родина втратила доньку — одну з п’ятьох дітей. Дитинство Івана припало на війну, німецьку окупацію. Закінчивши місцеву школу, юнак три роки служив матросом на військовому кораблі в Севастополі. Тоді й вирішив пов’язати свою долю з військово–морським флотом. Після навчання у морському училищі отримав звання лейтенанта, служив у Ленінграді. Одружився, народилися двоє синів. Заради сім’ї після п’яти років служби Іван Наконечний звільнився та влаштувався працювати інженером. На початку 1980–х рр. Іван Максимович повернувся на Київщину, щоб доглядати за паралізованою матір’ю та батьком. Згодом оселився у Києві, куди переїхала і його дружина. За два роки до Революції Гідності в житті Івана Максимовича сталася трагедія — він овдовів і втратив одного із синів.

Порядна та чутлива людина, І. Наконечний емоційно відреагував на побиття 30 листопада 2013 р. бійцями спецпідрозділу МВС "Беркут" мирних активістів на майдані Незалежності та долучився до протестів у середмісті столиці. Відтоді їздив на Майдан чи не щодня. Попри вмовляння рідних, намагався долучитися до Самооборони Майдану. Там йому через вік відмовили, але не заперечували його участі у чергуваннях, прислухалися до порад військового ветерана.

 

Коли ситуація загострилася, Іван Максимович заспокоював рідних, кажучи, що навряд чи в когось підніметься рука на стару людину. Але скоро сталося непоправне. Відчуваючи серйозність ситуації, Наконечний мав у кишені записку з паспортними даними та номером телефону племінниці.

18 лютого 2014 р. у колоні разом з іншими мітингувальниками Іван Наконечний направлявся ходою до будівлі Верховної Ради України. Вимогою протестувальників до парламентарів було ухвалення змін до Конституції, які обмежили б повноваження президента. Урядовий квартал був оточений озброєними силовиками. Вони намагалися перешкодити ході. Після 15–ї години спецпризначенці почали відтісняти протестувальників до майдану Незалежності. Проти людей застосовували травматичну зброю, їх закидали світлошумовими гранатами. Багато кого з тих, хто відстав, силовики жорстоко побили. Серед цих людей опинився й Іван Максимович. У часовому проміжку між 15:45 та 15:50 біля будинку № 16 на вулиці Інститутській він отримав важкі, несумісні з життям, травми голови та шийного відділу хребта. Його шпиталізували до Інституту нейрохірургії, зробили операцію. Упродовж двох тижнів поранений був у комі. 7 березня 2014 р. його не стало. Найстаршому з Героїв Небесної Сотні було 82 роки.

Івана Наконечного поховали в Києві на Лісовому кладовищі. Звання «Герой України», орден «Золота Зірка» (посмертно) йому було присвоєно Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 р. за громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності. 4 липня 2015 р. патріарх УПЦ КП Філарет нагородив його медаллю «За жертовність і любов до України». Верховний архієпископ Києво–Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 р. відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я з портретом Героя викарбували на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові.

Меморіальні дошки на його честь встановлені на батьківщині, де проживав і навчався Іван Наконечний. У його рідному с. Бурти на вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні 21 серпня 2020 р. відкрито пам’ятний знак «Розстріляна гідність».

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Наконечний Іван Максимович (1931–2014). Вікіпедія.
  2. Пам’ятний знак «Розстріляна гідність», відкритий у с. Бурти на Київщині в 2020 р. Пам’ятник виготовлений з граніту і сталі. Скульптор Борис Данилюк. Ініціатор — голова фонду пам’яті Небесної Сотні Андрій Павленко. Фото Цензор.нет, 2020 р.
  3. Іван Наконечний під час строкової служби. 1950–ті рр.
  4. Іван Максимович з дружиною.
  5. Син Івана Наконечного з нагородою батька. м. Київ, 17 січня 2024 р.

Шаблоны для сайта