Справжні ж наміри агресора проявилися, коли світ став свідком розв’язаної російською федерацією відкритої повномасштабної війни проти України, що в перспективі означало загрозу миру і безпеці не лише європейського континенту, а й призвело до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. Практично увесь світ почав жити в новій реальності, з тією лише відмінністю, що «наздогнала» вона не усіх одночасно, але, з високою ймовірністю, не омине нікого.

Свавілля, безкарність і торжество тоталітарних режимів — це те, що кремль і його сателіти насправді намагаються продемонструвати світові. Тепер москва вже не прикривається личиною «миротворця», а відверто заявляє про наміри силою, збройним шляхом встановити свою владу в чужих державах, і намагається продемонструвати це на практиці в Україні.

Акт неспровокованої агресії рф проти України 24 лютого 2022 р. мав би стати тригером для цивілізованого світу, сигналом дати адекватну консолідовану відсіч агресору, захистивши своє сьогодення і майбутнє. За всієї потужної допомоги, яку Україна з вдячністю приймаємо від партнерів, на жаль, і через чотири роки війни загарбник все ще не припиняє диктувати свої умови світові, а російська зброя продовжує руйнувати нашу державу і вбивати українців.

Ворог не зупиниться, він не зважає на втрати і буде продовжувати агресію до досягнення своїх божевільних цілей — знищення української державності й національної ідентичності, захоплення територій, геноциду Українського народу. І одночасно московія не приховує свого наміру рухатися зі збройною агресією й загарбницькими цілями далі — на країни Європи, НАТО і безумовно інші, які тільки зможе дістати.

За майже чотири з половиною тисячі днів російсько–української війни стало очевидно, що в історичному та ідеологічному дискурсі це вже не «спринт», а затяжний «марафон». Не окреслений чіткими рамками батл між двома супротивниками, а тривала боротьба, що може мати непередбачуваний розвиток та безумовно вплине на перспективи людської цивілізації загалом. Вона підкреслила розрив між демократичними системами та авторитарними режимами, виявивши крихкість сучасного міжнародного правопорядку.

Повномасштабна війна 2022–2026 рр. порівнюється з великими конфліктами минулого, зокрема вона вже триває довше, ніж німецько–радянська війна 1941–1945 рр. Це підкреслює крах російських міфів про «три дні» та визначає перевагу української стратегії витривалості. Супротив українців московській агресії виріс у цивілізаційне протистояння. Ця війна докорінно трансформувала глобальну систему міжнародних відносин, спричинивши зміцнення НАТО, енергетичну незалежність Європи від рф, переформатування ланцюгів постачання та початок формування нового багатополярного світу. Вона продемонструвала послаблення міжнародного права, привид ядерної загрози та посилила розкол між демократіями та автократичними режимами.

Ці справді незламні чотири роки боротьби, віри та єдності Україна не лише вистояла, а й стала суб’єктом, який змінює світовий порядок. Роль України у формуванні нової архітектури безпеки Європи та реформування міжнародних інституцій (зокрема ООН), де старий порядок названо кризовим, зумовила нове звучання «дипломатії неможливого». Ми чітко заявляємо: нам потрібен справедливий мир, а не «замороження»; мир можливий лише на умовах повного виведення військ рф, відповідальності за воєнні злочини; території залишаються українськими, навіть тимчасово окуповані. Ми тримаємо курс на євроінтеграцію та створюємо спільні оборонні виробництва з країнами Європи як запоруку того, що рф в майбутньому не зможе повторити агресію.

Завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, всіх інших військових формувань, масового волонтерського руху і усіх українців, які стали на боротьбу з ворогом, та міжнародній підтримці нам вдалося зірвати плани противника щодо «бліцкригу». Наша армія за багатьма параметрами стала еталоном ведення військової справи в умовах протистояння кількісно та ресурсно переважаючому противнику, розбудови війська за наявності жорстких обмежень, в екстремальних умовах реального бойового середовища та у безпрецедентно короткі строки. Саме Україна відкрила в 2024–2025 рр. так званий дроновий етап війни. Тепер значна частина окупантів та їхніх бойових засобів знищується саме безпілотними апаратами. Вони також виконують розвідувальну та логістичну функції. Наразі ж Україна нарощує виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК), які стають важливою частиною технологічної переваги на полі бою, виконуючи бойові, розвідувальні, логістичні та евакуаційні завдання.

Війна не оминула жодної родини, торкнулася кожного. Але спільним для багатьох залишається прагнення перемоги, бажання знищити ворога, вистояти та втримати незалежність. Це спонукає до дій та мобілізує зусилля на Перемогу.

У найважчі часи нашої історії українці об’єднувалися для відсічі ворогові, масово ставали на захист рідної землі. Наша готовність до спротиву є вирішальною запорукою Перемоги. Тисячі українців займаються волонтерством. Вони дали шанс усім іншим підготуватися і знайти своє місце у цій війні. Але перемогти ми зможемо лише спільними зусиллями всіх українців. Ми не маємо права дозволити агресору підважити нашу єдність, готовність і здатність до спротиву. У нас є цей історичний шанс і ми не маємо права його змарнувати.

Сьогодні Україна стримує агресора завдяки зусиллям на військовому, інформаційному фронтах, а також міжнародній допомозі. Але передусім ми вдячні нашим мужнім і стійким захисникам і захисницям із Сил безпеки та оборони. Героїчний опір українців вже став легендою у світі, не лише надихаючою боротьбою за свободу своєї країни, а реальним захистом Європи та усього демократичного світу. Стабільність на планеті чи її відсутність нині залежить від результату цієї війни — Війни за Незалежність України.

Підготовлено за інформаційно–методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті та інших інформаційних офіційних вебсайтів