З 1890 р. він остаточно перестав малювати. Перервана художня кар’єра не вплинула на діяльність П. Мартиновича як дослідника традиційної української народної культури. Здійснені ним польові дослідження одразу викликали захоплення і високу оцінку наукового світу. З кінця 1870–х рр. і до початку 1930–х рр. Порфирій Мартинович був визнаний одним із найавторитетніших і найвідоміших українських фольклористів. Він став ініціатором створення Красноградського краєзнавчого музею, у якому працював науковим співробітником з 1922 по 1933 рр.

В історію українського мистецтва Порфирій Денисович увійшов як майстер побутової картини і реалістичного портрета в галузі книжкової графіки. Його роботам притаманна епічна щирість, простота, цілісність. Художник основне завдання вбачав у створенні правдивих психологічних типів, глибокому розкритті внутрішнього життя простих селян, козаків, чумаків, лірників, кобзарів, представників передової інтелігенції. В рельєфно виписаних самобутніх образах художник зумів виявити і передати загальні риси українського народу. Він став одним з перших в українському мистецтві ілюстраторів поеми І. Котляревського «Енеїда». Створив чудові малюнки до пісень лірників «Дворянка», «Хома і Ярема», а також до поеми Т. Шевченка «Катерина».

У 1930 р. Харківський державний музей українського мистецтва (нині Харківський художній музей) організував виставку художніх робіт Порфирія Мартиновича. Ця виставка стала визначною мистецькою подією тодішнього культурного життя. Після закриття показу більшість з понад 150 робіт експозиції майстер подарував Харківському художньому музею.

Помер П.Л. Мартинович на батьківщині в розпал Голодомору, 15 грудня 1933 р., поділивши трагічну долю своїх земляків. Художня спадщина майстра нині зберігається в Національному художньому музеї України, в художніх музеях Харкова, Сум, Дніпра.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

1. Порфирій Денисович Мартинович. Автопортрет. 1877 р.
2. П. Мартинович у народному вбранні.

3, 4, 5. Портрети селян роботи П. Мартиновича. Вікіпедія.

• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
• Click to open image! Click to open image!
•