07 березня

Художник, фольклорист, дослідник української культури Порфирій Мартинович

07082026.jpg

Художник, фольклорист, дослідник української культури Порфирій Мартинович

7 березня виповниться 170 років від дня народження українського живописця, графіка, фольклориста, етнографа Порфирія Денисовича Мартиновича (1856–1933), ім’я якого займає почесне місце в історії українського мистецтва.

Порфирій Мартинович народився 1856 р. у селі Стрюківці в родині земського службовця Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Берестинський район Харківської області). Дитячі роки майбутнього художника пройшли в Костянтинограді. Батько, Денис Іванович, любив народне мистецтво, шанував українську старовину. У їхньому домі частими гостями були кобзарі, лірники, чумаки. Саме вони були героями перших дитячих малюнків Порфирія. Хлопчик також захоплено копіював ікони в місцевій церкві, змальовував кольорові олеографії з творів І. Соколова, Д. Безперчого, К. Трутовського. Ближче із зразками класичного мистецтва він познайомився в Музеї красних мистецтв Харківського університету. У Харкові Порфирій Мартинович здобував освіту, навчаючись у Першій (1866–1867) і Третій (1869–1872) гімназіях. У той же час П. Мартинович брав уроки малярства у визнаних харківських художників — Дометія Ланевського, Дмитра Безперчого та Митрофана Плотникова, який підготував його до вступу в Академію.

У 1873 р. він вступив до Петербурзької Академії мистецтв, але роки навчання були важкими і навіть драматичними. У 1877 р. Порфирій Мартинович за визначні успіхи в малярстві отримав велику срібну медаль академії. Проте тяжка нервова хвороба не дала змоги закінчити навчання.

З 1890 р. він остаточно перестав малювати. Перервана художня кар’єра не вплинула на діяльність П. Мартиновича як дослідника традиційної української народної культури. Здійснені ним польові дослідження одразу викликали захоплення і високу оцінку наукового світу. З кінця 1870–х рр. і до початку 1930–х рр. Порфирій Мартинович був визнаний одним із найавторитетніших і найвідоміших українських фольклористів. Він став ініціатором створення Красноградського краєзнавчого музею, у якому працював науковим співробітником з 1922 по 1933 рр.

В історію українського мистецтва Порфирій Денисович увійшов як майстер побутової картини і реалістичного портрета в галузі книжкової графіки. Його роботам притаманна епічна щирість, простота, цілісність. Художник основне завдання вбачав у створенні правдивих психологічних типів, глибокому розкритті внутрішнього життя простих селян, козаків, чумаків, лірників, кобзарів, представників передової інтелігенції. В рельєфно виписаних самобутніх образах художник зумів виявити і передати загальні риси українського народу. Він став одним з перших в українському мистецтві ілюстраторів поеми І. Котляревського «Енеїда». Створив чудові малюнки до пісень лірників «Дворянка», «Хома і Ярема», а також до поеми Т. Шевченка «Катерина».

У 1930 р. Харківський державний музей українського мистецтва (нині Харківський художній музей) організував виставку художніх робіт Порфирія Мартиновича. Ця виставка стала визначною мистецькою подією тодішнього культурного життя. Після закриття показу більшість з понад 150 робіт експозиції майстер подарував Харківському художньому музею.

Помер П.Л. Мартинович на батьківщині в розпал Голодомору, 15 грудня 1933 р., поділивши трагічну долю своїх земляків. Художня спадщина майстра нині зберігається в Національному художньому музеї України, в художніх музеях Харкова, Сум, Дніпра.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Порфирій Денисович Мартинович. Автопортрет. 1877 р.
  2. П. Мартинович у народному вбранні.

3, 4, 5. Портрети селян роботи П. Мартиновича. Вікіпедія.

Шаблоны для сайта