12 березня

Наукові студії Олексія Арсентійовича Івановського. До 160–річчя дослідника

120326.jpg

Наукові студії Олексія Арсентійовича Івановського. До 160–річчя дослідника

У березні минає 160 років від дня народження географа, антрополога, професора Харківського університету Олексія Арсентійовича Івановського (1866–1934). Теоретик і практик, він професійно займався розробкою наукових проблем з етнографії, антропології, географії; був одним із тих, хто започатковував складання антропологічної класифікації населення Землі. Досліджував смертельно небезпечний вплив штучного голодування на організм людини.

Олексій Івановський народився 7 березня 1866 р. у містечку Муюта на Алтаї. Наполегливо навчаючись, після закінчення Томської гімназії здобував вищу освіту на історико–філологічному і фізико–математичному факультетах Московського університету. Протягом 1894–1895 рр. проходив стажування при Лейпцизькому університеті у німецьких науковців Фрідріха Ратцеля, Альфреда Геттнера та Вільгельма Шмідта. Молодий доктор філософії О.А. Івановський зацікавився відносно новою наукою антропологією, яка сформувалась у ХІХ столітті. І визначився з колом наукових інтересів з різних аспектів впливу середовища на розвиток суспільства.

У 1990–ті рр. О. Івановський брав участь у багатьох наукових виїздах у важкодоступні віддалені райони Киргизії, Монголії, Південного Алтаю, Персії, Туреччини, Кавказу. У пошукових експедиціях збирав унікальні антропологічні матеріали, проводив географічні та антропологічні дослідження. Результати яких опублікував у популярних і наукових часописах.

Масштабна праця «Население земного шара. Опыт антропологической классификации» (1913) була покладена в основу його дисертаційної роботи. Після її захисту О.А. Івановського запросили до Харківського університету, обрали ординарним професором по кафедрі географії та етнографії.

 

На 20–річний період діяльності О.А. Івановського в Харкові припали роки Першої світової війни, масового голоду у південних областях України, спричиненого продрозкладкою з примусовим вилученням хлібу на тлі повоєнної руїни. Подолання його наслідків у 1920–ті рр. активно обговорювали вчені на Всеукраїнських наукових з’їздах. Керівник кафедри географії та антропології України Харківського інституту народної освіти професор О.А. Івановський одним з перших долучився до наукових дискусій.

Він добре розумів необхідність вивчення впливу негативних факторів на людський організм і заохочував учнів до цієї наукової проблеми. «Жодна з наукових установ України і Росії не провела таких численних і різнобічних досліджень голодуючих, як це було зроблено представниками кафедри географії та антропології України», — наголошувалося в редакційній статті журналу «Наука в Украине». Вчений закликав колег проаналізувати, узагальнити та оприлюднити зібраний фактичний матеріал.

Професор О. Івановський вивів певні закономірності в стані голодуючої людини: «Для того щоб визначити фізичну міць досліджуваних суб’єктів до і після голодування, ми використали «життєвий» (конституційний) індекс Піньє... який дав таку формулу: з висоти зросту віднімається сума обхвату грудей у сантиметрах і вага тіла в кілограмах. Отримана різниця дає порівняльний масштаб для визначення фізичної міцності суб’єкта, яка повинна бути тим більшою, чим меншу вказано різницю». Результати трирічних спостережень О. Івановський поділив на піврічні цикли. Різке погіршення стану людини припадало на другий і третій. Ці розрахунки підтвердилися в апогей Голодомору навесні 1933 року. Та тільки особисто перевірити їх ученому і його колегам уже не вдалося.

Висновки, в яких наголошувалося на соціальному чиннику, тобто виході за суто наукові рамки, звісно ж, комуністична влада відкидала. Наступним, запланованим О. Івановським, кроком мав бути перехід до вивчення впливу голоду на організм дитини, вплив на нього факторів спадковості та життєвого середовища. Але 4 травня 1934 р. вчений помер, готова монографія «Вплив середовища на людину» залишилася неопублікованою. Наукова спадщина О.А. Івановського гідна творчого осмислення і введення в науковий обіг.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Олексій Арсентійович Івановський (1866–1934).
  2. Обкладинка збірника наукових статей «О Голоде» (1922) з висновками українських вчених, дослідників масового голоду на початку 1920–х рр. у південних областях України.
  3. Стаття О.А. Івановського і відгук С. Вайсенберга, опубліковані в 1922 р. у збірнику «Наука в Украине». Фото із книги І.В. Шуйського В.А. Полянецького «Голодомор у першій столиці» (2008).

Шаблоны для сайта