Представник харківської математичної школи професор Матвій Ковальський

У липні виповниться 190 років від дня народження видатного вченого, доктора чистої математики (1868), професора (1869) Матвія Федоровича Ковальського (1836–1900). Область його наукових інтересів включала інтегрування функцій, інтегрування звичайних диференціальних рівнянь, рішення чисельних рівнянь, теорію ймовірностей — розділ математики, який вивчає закономірності випадкових явищ: подій, величин та їхніх властивостей. Професор застосовував особливий сучасний аналітичний науковий підхід навіть у розв’язанні задач з нарисної геометрії.

Матвій Федорович Ковальський народився 21 липня 1836 р. у містечку Чуднів Волинської губернії. Отримавши домашню початкову освіту, у 1852 р. він поступив до третього класу одного з найстаріших освітніх закладів України — Новгород–Сіверської гімназії. За чотири роки навчання Ковальський успішно здобував освіту, особливо відзначившись у оволодінні точних наук, таких як алгебра. Зі свідоцтвом про закінчення шести класів, Ковальський витримав університетські іспити і в 1856 р. поступив на фізико–математичний факультет Харківського університету. Здобував освіту молодий математик успішно. Між тим, початок навчання М. Ковальського був затьмарений прикрою подіє. Пожежа в костелі, у якому традиційно зберігались документи мирян, а також і сім’ї Ковальських, перетворила на попіл цінні для Матвія Федоровича свідоцтва. Лише втручання та підтримка харківського архіпастиря Філарета, церковного історика і православного богослова, дало можливість студенту математику без перешкод отримати диплом із затвердженням звання кандидата фізико–математичного факультету з розряду математичних наук (1860). Подальша наукова кар’єра Ковальського також не була легкою та безхмарною. Отож до 1866 р. йому доводилось готувати наукову роботу та складати магістерські іспити, працюючи чиновником з акцизів Київської казенної палати. Основні положення наукової праці Ковальського ще протягом кількох десятиліть вважались актуальними: «Теория интегрирующего множителя дифференциальных уравнений вида f(х,у)dx + f(х,у) dy = 0» (1866). Визнання в науковому світі сприяло успішному початку викладацької та наукової роботи. Відтоді Ковальський працював доцентом чистої математики і за 30 років пройшов шлях від початківця, науковця–сумісника до заслуженого професора Харківського університету. Йому належать як наукові публікації, навчальні посібники, так і підручник «Арифметика для первоначального обучения». По отриманню вислуги, Ковальському дозволили залишитися працювати в університеті. М.Ф. Ковальський помер, перебуваючи на службі, 24 жовтня 1900 р. Його молодший колега, також випускник і викладач Харківського університету, математик Михайло Миколайович Лагутинський зазначав, що «у багатьох питаннях, як, приміром жіноча вища освіта, він випереджав вік». З 1886 р. і до смерті професор Ковальський викладав інтегральне числення в Харківському технологічному інституті. Крім наукової та викладацької роботи, з 1870 р. і до самого закриття Ковальський завідував педагогічною частиною жіночого пансіону, згодом жіночої гімназії імені його дружини Лідії Ковальської.