20 липня

Засновник Харківської патологоанатомічної наукової школи Володимир Крилов

20072026.jpg

Засновник Харківської патологоанатомічної наукової школи

Володимир Крилов

У липні виповнилося 185 років від дня народження видатного лікаря–патологоанатома, педагога, одного з основоположників учення про антропометрію і типи статури, засновника Харківської патологоанатомічної наукової школи Володимира Платоновича Крилова (1841–1906).

Володимир Крилов народився 16 липня 1841 р. у родині священника в Ярославській губернії. Спочатку дістав домашню освіту. Потому юнак намагався йти стопами батька і у 1850 р. поїхав до приходських класів Ярославського духовного училища. З 1858 р. навчався в духовній семінарії, з «філософського класу» якої в 1862 р. вибув на здобуття освіти в столичній Медико–хірургічній академії. Коли не потрапив до числа студентів, то залишився у Петербурзі. Рік вільно відвідував лекції та вивчав німецьку мову. А ставши студентом, у 1868 р. з відзнакою завершив навчання, працював «інститутським лікарем», удосконалював практичні навички й готувався до професорського звання. За два роки отримав ступінь доктора медицини, захистив дисертацію «Про патологоанатомічні зміни легких у сифілітиків» (1870) і опублікував низку наукових робіт.

Викладацьку діяльність Крилов розпочав на кафедрі судової медицини Варшавського університету, звідки наприкінці 1873 р. приїхав до Харкова. Подальша кар’єра була пов’язана з Харківським університетом. Став викладачем кафедри патологічної анатомії медичного факультету, у Харківському університеті він працював у 1873–1882 рр. екстраординарним, у 1882–1897 рр. ординарним, у 1897–1902 рр. заслуженим професором.

 

Широкої популярності набули виступи професора на судових засіданнях за результатами виконаних ним судово–медичних експертиз. Ті промови ставали, за свідченнями очевидців, яскравими подіями в громадському житті Харкова, довго і жваво обговорювались харківцями. Колега Володимира Крилова, відомий патологоанатом, академік медицини Микола Федорович Мельников–Разведенков згадував його як талановитого та оригінального викладача, який володів тонкою спостережливістю, глибокою пам’яттю. Студентів завжди вражав величезною ерудицією, стрункою логікою, аналізом і синтезом. В анатомічному класі, він здавався слухачам «ледь не Везалієм» (фламандський медик ХVІ ст., творець сучасної анатомії як науки, який вперше дав опис тіла людини, побудований на докладному анатомуванні людських трупів). І запам’ятався мислителем, який завмирав у глибоких роздумах над таємницею життя, прихованою бездиханним тілом, що лежало навпроти нього.

Завдяки старанням Володимира Платоновича впродовж 1890–1895 рр. побачила світ унікальна багатотомна наукова праця «Шкільна хроніка». Детальний літопис, створений учнями й слухачами видатного українського патологоанатома, який видавався власним коштом професора. У цій роботі скрупульозно описано розроблену Криловим схему визначення типів статури людини (соматотипів) винятково за зовнішніми анатомічними та морфологічними ознаками. Хроніка демонструвала, як певні типи статури та внутрішні анатомічні особливості впливають на схильність людини до конкретних патологій чи інфекційних захворювань. «Шкільна хроніка» є пам’яткою розвитку української медичної науки, що зафіксувала передові погляди Харківської школи патологоанатомів кінця XIX ст. Праця фактично випередила свій час і заклала основи для сучасних підходів до вивчення тілобудови людини.

Маючи хист організатора, професор Крилов першим у Харкові в 1874 р. запропонував створити нові клініки в міських лікарнях, які повинні були сприяти поліпшенню викладання як патологічної анатомії, так й інших клінічних дисциплін. Терапевтична та хірургічна госпітальні клініки Харківського університету були відкриті в 1877 р., пізніше у військовому шпиталі, де лікарі могли перевірити та підтвердити клінічні діагнози. Часто розтини проводив сам професор Крилов. І горе тим «фахівцям», чиї діагнози не підтвердились!

Вчений мав багато прибічників і послідовників. В.П. Крилов створив у Харкові наукову школу патологічної анатомії, до якої належали професори В.К. Високович, К.Ф. Єленевський, А.І. Моїсеєв, Е.Ф. Важевський, С.Л. Ерліх та інші.

Володимир Платонович брав дієву участь у роботі Харківського медичного товариства. Організації Пастерівського та Бактеріологічного інститутів, де тривалий час працював завідувачем та науковим консультантом. Ділові та дружні стосунки пов’язували його з видатними українськими вченими: ембріологом Зосимом Івановичем Стрільцовим та бактеріологом Левом Семеновичем Ценковським, якого ще називали «українським Пастером».

Помер В.П. Крилов у 65–річному віці 24 січня 1906 р. і був похований у Харкові. На пам’ять про видатного вченого медичне товариство в 1907–1912 рр. опублікувало в двох частинах збірник наукових праць, присвячений пам’яті професора патологічної анатомії Володимира Платоновича Крилова.

Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України

Фото і коментарі:

  1. Володимир Платонович Крилов (1841–1906).
  2. Будівля медичного факультету Харківського університету (1882) по вулиці Сумській, 41. Фото з книги Бойчака М.П. «Харківський військовий госпіталь. Клінічна база медичного факультету Харківського університету (Харківського медичного інституту)» (2024).
  3. Анатомічний театр Харківського університету по вулиці Сумській, 41, побудований 1887 р. «Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету».
  4. Олександрівська лікарня в Харкові, відкрита 1869 р.
  5. Володимир Платонович Крилов. Фотопортрет О. Іваницького, м. Харків.
  6. Будівля Харківського медичного товариства та Пастерівського інституту, побудована за проєктом академіка О.М. Бекетова (1910–1913).

Шаблоны для сайта