Якщо туберкульоз підтверджують, сімейний лікар за потреби направляє пацієнта на консультацію до лікаря-фтизіатра. Той призначає схему лікування та визначає необхідність у госпіталізації. Стаціонарно пацієнти лікуються у регіональних фтизіопульмонологічних закладах. Місць для лікування стаціонарних пацієнтів достатньо в усіх регіонах.
У більшості випадків лікування туберкульозу не потребує тривалого перебування в лікарні. Пацієнти починають лікуватися вдома, коли в їхньому мокротинні збудник туберкульозу не виявляється або після 2-3 тижнів ефективного лікування. Така людина більше не є заразною для навколишніх, але має продовжувати лікування.
Пацієнтів, які не потребують стаціонарного лікування або вже закінчили його, у більшості випадків веде сімейний лікар, іноді фтизіатр. За потреби сімейний лікар консультується щодо свого пацієнта з фтизіатром.
Сімейний лікар супроводжує пацієнта протягом усього лікування: видає необхідні препарати, які медзаклад отримує від регіонального фтизіопульмонологічного закладу, призначає аналізи для відстеження прогресу в лікуванні та виявлення можливих побічних реакцій на терапію та за потреби надає психосоціальну підтримку.
В Україні діагностика та лікування туберкульозу є безоплатними.