Плеяда визначних. Микола Самокиш

У жовтні виповниться 165 років від дня народження відомого художника–баталіста, академіка живопису Миколи Семеновича Самокиша (1860–1944). Визнаний майстер пензля та графіки, професор ділився зі студентами таємницями професії у Харкові наприкінці 1930–х рр. Микола Семенович вважав, що найважливішим у біографії людини є вірно обраний напрямок до здобуття спеціальності. Він так і назвав книжку, опубліковану київським видавництвом «Мистецтво» (1937) — «Як я став художником». У спогадах правдиво проаналізував творчий шлях від початківця до досягнення вершин у мистецтві.

А народився Микола Самокиш 25 жовтня 1860 р. у Ніжині на Чернігівщині в сім’ї, яка належала до старовинного козацького роду. Виховували хлопчика дідусь із бабусею у с. Носівці, у домі яких була нагода побачити традиції та побут українців. Подорожуючи сільськими околицями, Микола збагнув та полюбив природу. З першого класу навчання у Ніжинській гімназії закохався у малювання. Бажання бути художником з’явилося після того, як він побачив у місцевій художній галереї картини з унікальної колекції графа О. Безбородька. Це були переважно копії прекрасних робіт знаних майстрів Великого Відродження: Корреджо, Рубенса, Рембрандта, Бургіньйона. Відомий портрет Миколи Гоголя роботи Федора Моллера.

Захопившись малюванням і читанням художніх книжок про далекі мандри та пізнавальні подорожі світом, Микола часто забував про навчання. Мріяв після закінчення гімназії потрапити до академії мистецтв. Батько ж наполягав на навчанні на адвоката. Не знайшовши підтримки в сім’ї, Самокиш–молодший виїхав на Волинь, де в міській школі м. Луцька працював вчителем історії та географії материн брат Яків. Там він познайомився з студентом петербурзької Академії мистецтв Рудницьким, разом з яким вирушив із Луцька здобувати художню освіту.