
Педагог, літератор, агроном Матвій Довгополюк. До Міжнародного дня соціального педагога
Щороку 2 жовтня світ відзначає Міжнародний день соціального педагога. Цей день нагадує про повсякденну працю людей, які докладали та продовжують докладати чималі зусилля до створення майбутнього дітей та молоді. Матвій Лукич Довгополюк належить до плеяди вітчизняних соціальних педагогів, чий внесок у порятунок безпритульних дітей на Слобожанщині у 20–ті рр. ХХ ст. належним чином не був оцінений радянським режимом, а ім’я через репресію замовчувалось. Відчувши справжнє покликання, він вчив дітей, зібраних у Охтирському дитячому містечку, долати життєві труднощі. Дослідженню унікальних архівних джерел, поверненню українцям імені Матвія Довгополюка присвятила зусилля завідувачка сектора виховної роботи наукової бібліотеки ХНУМГ імені О.М. Бекетова харківська краєзнавиця Наталія Петрівна Тріпутіна.
Матвій Лукич Довгополюк народився 1893 р. в м. Погребище Бердичівського повіту Київської губернії. Закінчив сільськогосподарську школу у с. Махаринці на Вінниччині (1911). Працював земським агрономом на Чернігівщині, від 1913 р. — у м. Охтирка на Сумщині. Організатор і голова товариства «Просвіта» у с. Краснопіллі (1917); заступник голови, завідувач підвідділу професійної освіти.
Матвій Довгополюк — один із засновників Охтирського краєзнавчого музею (1921). Разом з Борисом Антоненком–Давидовичем та Іваном Багряним організував філію літературної організації «Плуг», був її головою. Маючи природню художню обдарованість, виявляв схильність до літературної творчості. Перша публікація Матвія Довгополюка побачила світ у 1913 р. в Охтирці (на жаль, досі видання не знайдено). Літературні твори публікував під псевдонімами М. Толь, Толь Хуртовина. За його редакцією у 1920 р. в Охтирці у видавництві Спілки споживчих товариств «Просвіта» побачив світ «Збірник пам’яті Тараса Григоровича Шевченка». У збірці опубліковано вірші Олександра Олеся, Людмили Волошки, Миколи Вороного та три статті самого М. Довгополюка: «Кайдани неволі», «Як шанують поетів», «Сторінки історії українського письменства».