
Винні без вини. Виставка онлайн до Дня пам’яті жертв політичних репресій
До 130-річчя українського геоморфолога, заступника начальника третьої експедиції на архіпелаг Земля Франца-Йосифа 1931—1932 рр. Михайла Миколайовича Іваничука.
Михайло Миколайович народився 9 листопада 1894 р. в селі Пилипи в Східній Галичині тоді Австро-Угорської імперії. Про дитячі роки Михайла відомо, що у селянській родині Іваничуків було четверо дітей і тільки одна десятина землі. Невеликі статки сімейства не завадили Михайлові закінчити Коломийську гімназію у 1913 р. Сільська вчителька Юлія Шуберт допомогла йому з навчанням.
Восени того ж року М. Іваничук був зарахований студентом філософського факультету Львівського університету. Михайло був членом «академічної громади» студентів-українців.
На початку Першої світової війни добровільно вступив у 1-й полк Українських січових стрільців, що входив до Австро-Угорської армії. У 1915 р. був призначений помічником інтенданта полку з наданням військового звання підпрапорщик. Під час австро-німецької окупації України у 1918 р. його військова частина перебувала у Запоріжжі. Революція в Австро-Угорщині, пов’язаний з нею розпад імперії застає полк, де він служив, у Буковині. З листопада 1918 р. лейтенант Іваничук — інтендант 1-го полку 1-ї бригади Галицької армії, яка боролася з поляками, протягом 1919 р. змагалася з Червоною армією, Добровольчою армією генерала Денікіна, а потім, у союзі з білими, воювала проти більшовиків. У лютому 1920 р. полк перейшов до Галицької Червоної армії. З березня 1920 р. — на польському фронті біля містечка Чуднів на Житомирщині. Під час наступу польської армії на Київ, більша частина полку, у тому числі Іваничук, потрапила в полон.
У серпні 1920 р. Михайло разом з трьома товаришами тікає з табору військовополонених у Німеччину, а звідти перебирається до табору Галицької армії у Чехословаччині. Командування відрядило Іваничука з дорученням організувати повстання у тилу польської армії в Карпатах. Проте спроба виявилася невдалою.
Він повернувся до Чехословаччини і рік працював учителем народної школи села Волове на Закарпатті. У 1921 р. Михайло Іваничук розпочав навчання на природничому факультеті Празького університету. Михайло був здібним і наполегливим студентом, отримував стипендію Чеського міністерства освіти. Варто звернути увагу, що в короткий проміжок часу (1918—1939 рр.) між двома світовими війнами, Чехословаччина стала благословенним місцем з вільною пресою, високим рівнем освіти і розвинутою культурою. Ось чому там знайшли притулок і підтримку тисячі вигнанців, зокрема й українці, яким не знайшлося гідного місця у рідному краї.