Український центр у Литві провів уже понад 4300 заходів для дорослих і дітей. Про це перша леді України Олена Зеленська сказала у відеозверненні з нагоди третьої річниці започаткування центру.
Дружина Президента подякувала всім причетним до його створення та роботи.
«Досить легко допомогти один раз. Набагато важче допомагати «вдовгу», не питаючи, скільки ще це робити. Досить просто виявити гостинність один раз. Набагато складніше й по-дорослому – відкрити своє серце надовго, не питаючи, коли кінець. Саме так діє Литва: послідовно, самовіддано, системно й надійно з першого дня російського вторгнення й досі», – зазначила перша леді.
27 червня на фасаді Харківської державної академії дизайну та мистецтв урочисто відкрили меморіальну дошку почесному громадянину Харківської області, скульптору Сейфаддіну Гурбанову.
У заході взяв участь радник голови Харківської обласної ради Євгеній Грицьков, були присутні міський голова Харкова Ігор Терехов, Почесний консул Азербайджанської Республіки в Харкові Афган Салманов, голова Харківського обласного товариства азербайджансько – української дружби «Достлуг» Мурад Омаров, почесні громадяни області, а також рідні, друзі, колеги, учні скульптора.
Сейфаддін Гурбанов — народний художник України, заслужений художник Азербайджану, член Національної спілки художників України, почесний громадянин Харківщини. Був доцентом кафедри скульптури Харківської державної академії дизайну та мистецтв.
Автор знакових скульптур Харкова, які стали невід’ємною частиною міського культурного середовища міста.
Пам’ятники у Харківській області:
Протягом минулої доби внаслідок ворожих обстрілів постраждали шість населених пунктів Харківської області.
В результаті атак загинули двоє людей, ще восьмеро отримали поранення, серед них — дитина.
«У селищі Пісочин поранень зазнали чоловіки 71, 66 і 35 років, жінки 69 та 65 років, а також 6-річний хлопчик. У місті Куп’янськ загинув 50-річний чоловік, поранено 37-річного чоловіка. У селі Вільхуватка загинув 60-річний чоловік, ще один — 59-річний — зазнав поранень. Противник активно застосовував різні види озброєння: 64 некеровані авіаційні ракети, 8 авіабомб типу КАБ, 13 БпЛА типу «Шахед», 11 — типу «Герань-2», а також один БпЛА «Молнія», — повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Пошкоджено та зруйновано об’єкти цивільної інфраструктури:
▪️ Харківський район — у селищі Пісочин пошкоджено СТО, приватний будинок і шість автомобілів; у місті Дергачі — дві складські будівлі та скління багатоповерхівки;
Історія Конституції України: від ідеї до закону
28 червня 2025 р. Україна відзначає 29–ту річницю прийняття Конституції — головного нормативно–правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення та героїчного протистояння ворогу, це державне свято набуло особливої ваги. Незалежність, права людини, єдність — ті головні цінності, закріплені Основним Законом і є ядром консолідації Українського народу.
Конституція України має багатовікову історію і вважається однією з найдавніших у світі. «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» гетьмана Пилипа Орлика — документ, нині знаний як перша українська Конституція, був ухвалений 5 (16) квітня 1710 р. У цьому суспільному договорі були чітко розписані відносини гетьмана і козацької старшини, основи державного устрою України. Очевидне новаторство політичної думки автора полягало в тому, що документ вперше зафіксував поділ трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої і судової. Перша українська Конституція, як і вся державницька спадщина П. Орлика, свідчать про політичну зрілість української нації. Цей документ є визначною історичною пам’яткою української та європейської політичної думки XVIII століття. Закладені в першу конституцію ідеї стали основою для подальших теоретичних пошуків українських політичних мислителів державників, розвитку українського конституціоналізму нової і новітньої доби.
Відповідне рішення ухвалили під час ХХХІІI сесії Харківської обласної ради VIII скликання.
За ініціативи Харківської ОВА в області запроваджується конкурс у межах програми «Ти як?» в ході якого визначатимуться громади, де найкраще реалізують підходи до ментального здоров’я в освіті, медицині, соцзахисті, ветеранській політиці, молодіжній сфері та спорті.
«Харківська область буде першою в Україні, яка запровадить такий мотиваційний захід. Громада, яка стане переможцем конкурсу, отримає сертифікат на 200 тисяч гривень для розвитку системи психосоціальної допомоги, у тому числі розширення діяльності надавачів соціальних послуг, створення мобільних офісів, дитячих та молодіжних просторів тощо. Дякуємо очільниці обласної ради Тетяні Єгоровій-Луценко і всьому депутатському конкурсу за співпрацю», – сказав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Харківська обласна військова адміністрація продовжує системно впроваджувати зміни для покращення надання медичної та психологічної допомоги ветеранам війни та демобілізованим особам. Одним із ключових напрямів є створення окремих посад фахівців із супроводу ветеранів війни у закладах охорони здоров’я.
Станом на сьогодні такі посади введено до штатного розпису вже у 20 медичних установ Харківської області.
У 7 з них фахівці вже працевлаштовані й активно надають підтримку ветеранам:
• КНП ХОР «Обласний фтизіопульмонологічний центр»
• КНП «Берестинська міська лікарня»
• КНП «Мереф’янська Центральна районна лікарня»
• КНП «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка»
• КНП «Люботинська міська лікарня»
• КНП «Дергачівська центральна лікарня»
• КНП «Близнюківська центральна районна лікарня»
За дорученням начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова триває робота на базі Регіонального офісу міжнародного співробітництва задля зміцнення партнерських зв’язків з іноземними організаціями та благодійними фондами.
Під час зустрічі заступника начальника Харківської ОВА з командою гуманітарної організації INTERSOS було укладено меморандум про співпрацю. Документ передбачає надання гуманітарної і непродовольчої допомоги, психосоціальних та медичних послуг мешканцям прифронтових і прикордонних громад регіону, допомога у підготовці до осінньо-зимового періоду, евакуація тощо.
«Вдячні нашим партнерам за системну допомогу в підтримці цивільного населення Харківської області. Особливу увагу приділяємо населеним пунктам, що знаходяться в зоні від 0 до 30 кілометрів від кордону з країною-агресором та лінією зіткнення. Також потребуємо підтримки міжнародної спільноти у відновленні пошкодженого житла й цивільних підприємств області», - зазначив Євген Іванов.
Минулої доби російські окупанти завдали ударів по населеним пунктам Чугуївського, Куп’янського та Ізюмського районів.
Внаслідок обстрілів загинула 1 людина, дістали поранень ще 4 особи: у селі Вовчанські Хутори постраждав 70-річний чоловік; у селі Підлиман Борівської громади зазнали поранень 43-річний, 33-річний і 40-річний чоловіки; у селі Вільхуватка загинув 53-річний чоловік.
Впродовж минулої доби проти цивільного населення Харківщини російські окупанти застосували 47 некерованих авіаційних ракет, 13 КАБ, 1 БпЛА типу «Шахед».
У Куп'янському районі внаслідок ударів пошкоджено приватний будинок, а в Ізюмському пошкоджено сільськогосподарське підприємство та базу відпочинку.
«Упродовж минулої доби зафіксовано 187 бойових зіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку ворог 13 разів штурмував позиції наших підрозділів поблизу населених пунктів Глибоке, Зибине, Вовчанськ, Красне Перше, Кам’янка, Кіндрашівка, Мала Шапківка. На Куп’янському напрямку вчора відбулося дев’ять атак загарбників. Наші оборонці відбивали штурмові дії противника поблизу Голубівки, Кіндрашівки, Степової Новоселівки, Зеленого Гаю та у напрямках Петропавлівки й Нової Кругляківки», - повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
День кримськотатарського прапора
26 червня в Україні відзначається День прапора кримськотатарського народу. З цієї нагоди проводяться заходи, покликані підкреслити єдність українського та кримськотатарського народів у боротьбі за свободу, гідність і відновлення територіальної цілісності України.
Кримськотатарський прапор є символом боротьби за право жити на рідній землі, уособлює права та свободи одного з корінних народів України. Офіційно кримськотатарський прапор був схвалений першим Курултаєм (загальнонаціональним з’їздом народних представників) кримських татар у грудні 1917 р. у Бахчисараї. За радянських часів кримськотатарський народ зазнав переслідувань і репресій. Трагічна доля спіткала й прапор, який у 1929 р. був повністю заборонений. Кримінальним злочином вважалося навіть його зберігання. Особливо активно репресивні органи застосовували покарання до незгодних з насильницьким виселенням кримських татар з рідної землі в 1944 р. Відновлення прапору відбулося 30 червня 1991 р. на другому Курултаї кримських татар у Сімферополі.
Мистецький хист Олександра Івановича Сердюка
27 червня виповниться 125 років від дня народження артиста, режисера, педагога Олександра (Леся) Івановича Сердюка (1900–1988). У Харкові добре пам’ятають талановитого актора, директора і художнього керівника Харківського українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка (1957–1962). На будинку, де мешкала сім’я актора, в 1992 р. встановлена меморіальна дошка. Актору присвячені документальні стрічки «Зустріч з тобою» (1968), «Харків Леся Сердюка» (1995).
Олександр Сердюк народився 27 червня 1900 р. у селянській родині в с. Бзів Переяславського повіту Київської губернії. Навчався в Києві в Музично–драматичній школі Миколи Лисенка, яка на рік закінчення (1919) мала статус Державного музично–драматичного інституту ім. М.В. Лисенка. Молодий актор дебютував у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Актор познайомився з режисером Лесем Курбасом. Їх пов’язували роки успішної роботи в театрі «Березіль». Захоплений творчістю, Л. Сердюк брав участь у роботі Правління Мистецького Об’єднання «Березіль». Працював у музейній комісії, намагаючись створити в 1920–ті рр. оригінальну експозицію всеукраїнського музею театру. Йому належать слова: «…нашим вчителем в житті, нашим моральним і художнім еталоном був Лесь Курбас».
Робота в театрі дала Л. Сердюкові можливість творчого розвитку, відкривала перспективу опановувати інші галузі мистецтва. На знімальних кіномайданчиках він працював з видатним кінорежисером Іваном Кавалерідзе, а також з початківцем, пізніше відомим актором і режисером Леонідом Биковим. Майстерність, накопичений досвід професор О.І. Сердюк передавав молоді у Харківському театральному інституті (нині Університет мистецтв). Багато років очолював Харківське відділення Спілки театральних діячів (нині Національної спілки театральних діячів України). Харківський Будинок актора, на базі якого працюють майже всі недержавні театри міста, носить ім’я Леся Сердюка.
