У 2026 році за рішенням Уряду суттєво збільшено державне фінансування екстреної медичної допомоги. Це дало змогу підвищити середню заробітну плату лікарів «екстренки» до 38 тисяч гривень та запровадити додаткові стимули для роботи в громадах і регіонах активних бойових дій.
У межах Програми медичних гарантій на 2026 рік на екстрену медичну допомогу передбачено 13,1 мільярда гривень, що на 2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Базову капітаційну ставку збільшено до 375 грн. Це посилило фінансову спроможність центрів екстреної медичної допомоги та дозволило підвищити рівень оплати праці медичних працівників.
Вперше запроваджено коригувальний коефіцієнт 1,7 для сільських територій. Продовжує діяти коефіцієнт 1,2 для гірських населених пунктів. Крім того, передбачено мотиваційні доплати працівникам центрів екстреної медичної допомоги у регіонах активних бойових дій.
Про це йшлося під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської обласної військової адміністрації за участі заступника начальника центральної диспетчерської служби АТ «Харківобленерго» Ігоря Ілюхіна.
«Енергосистема Харківської області функціонує в умовах підвищеного навантаження. З огляду на дефіцит генеруючих потужностей та пошкодження енергетичної інфраструктури в регіоні діють вимушені мережеві обмеження. Ці заходи мають тимчасовий характер і є необхідними для сталої роботи загальної енергетичної системи. Для оперативного відновлення електропостачання аварійні служби і бригади працюють цілодобово», - зазначив Ігор Ілюхін.
Першочерговим завданням енергетиків є забезпечення електропостачання об’єктів критичної інфраструктури: лікарень, систем водо- та теплопостачання, а також підтримка сталого функціонування систем зв’язку. Жителів Харківщини закликають не перевантажувати мережу та раціонально використовувати електроенергію, особливо в години ранкового та вечірнього піку навантаження.
З метою оперативного вирішення пріоритетних питань підприємців та покращення економічного потенціалу регіону на Харківщині продовжує активно функціонувати комунікаційна онлайн-платформа «Діалог влади та бізнесу».
Дата: 20 лютого 2026 року.
Час: 11:00.
Тема: «Державні та міжнародні інструменти компенсації збитків бізнесу».
Під час зустрічі ви дізнаєтесь:
- про зміни у державній програмі часткової компенсації за пошкодження/знищення майна та часткової компенсації страхових премій;
- про Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RD4U); категорії заяв, які зможуть подавати постраждалі громади, бізнес, держава;
Вакансії тижня у Харківській області
Станом на 19 лютого 2026 року, за даними обласної служби зайнятості, на Харківщині актуальні 2444 вакансії.
1. Спеціаліст державної служби – 54 000 грн.
2. Юрист – 35 190 грн.
3. Оператор друкарського устаткування – 35 000 грн.
4. Лікар-психіатр – 34 300 грн.
5. Модельник виплавних моделей – 30 000 грн.
6. Шліфувальник – 27 600 грн.
7. Токар – 26 300 грн.
8. Майстер будівельних та монтажних робіт – 23 000 грн.
9. Начальник котельні – 20 000 грн.
10. Птахівник – 19 000 грн.
З переліком актуальних вакансій по Харкову та області можна ознайомитись за посиланням.
Щороку 19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба.
«Тризуб — це символ боротьби українців за незалежність. Сьогодні він має особливу ціну. Це знак незламності, який наші воїни носять на формі, захищаючи Україну від окупантів. Знак віри, який гордо повертається на звільнені від ворога території. Символ сили та єдності. Символ нашої Перемоги», – зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Військовий, історик, патріот України. Пам’яті Микити Білостоцького
Гідному синові України, історику музеєзнавцю, учаснику Революції Гідності, викладачу, військовому психологу Микиті Олександровичу Білостоцькому 21 лютого мав виповнитися 51 рік. Відданий своїй справі, він присвятив життя популяризації історії та культури України. Ставши боронити Батьківщину, загинув у бою російсько–української війни 5 серпня 2022 р.
Народився Микита Білостоцький у Харкові 21 лютого 1975 р. у інтелігентній сім’ї, у якій завжди цінували знання і поважали особисту думку. Батьки передали синові любов до друкованого слова. Рано навчившись читати, хлопець знайшов у книгах надійне джерело особистого розвитку. У поєднанні з рисами характеру — спостережливістю й допитливістю — це посприяло швидкому формуванню ерудованої, незалежно мислячої, креативної молодої людини.
У шкільні роки стало очевидним, що гуманітарний напрямок буде пріоритетним у подальшому виборі професії. Цьому сприяло захоплення юнака оприлюдненою наприкінці 1980–х рр. інформацією з недалекого історичного минулого, яка раніше приховувалась від радянського суспільства. І відбилося на формуванні системи його духовних, ідеологічних та політичних цінностей. У 1992 р. Микита Білостоцький за тематичну колекцію «Сталін і сталінізм» був відзначений бронзовою нагородою на філателістичній виставці в Харківському палаці дитячої та юнацької творчості.
У 1992 р. М. Білостоцький вступив до Харківського інституту культури, обравши нову спеціальність «Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури». Під час навчання активно досліджував історію Дробицького Яру — урочища поблизу Харкова, місця масових розстрілів нацистами цивільного населення у 1941–1942 рр. Долучився до збору матеріалів для експозиції Навчально–просвітницького комплексу музею Голокосту, створеного на базі Харківського Будинку вчених. Досліджуючи прояви репресивної політики тоталітарних режимів у 40–х рр. ХХ століття, М.О. Білостоцький зупинився на повоєнній антисемітській кампанії в радянській Україні — маловивченій темі, якій молодий музеєзнавець присвятив наукові публікації.
Символ боротьби за незалежність. До Дня Державного герба України
Сьогодні країна відзначає День Державного герба України. Це символ волі і незламності, хоробрості та єдності Українського народу. Символ, з яким відважні воїни мужньо боронять рідну землю від заклятого ворога і супротивника, окупанта і загарбника.
Державний герб — один із трьох офіційних символів, разом із прапором і гімном. Він презентує Україну як суверенну незалежну державу, є офіційною емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах. Малим Державним гербом, відповідно до Конституції України, є золотий тризуб на синьому щиті, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 року.
Вперше питання обрання герба постало у листопаді 1917 року з проголошенням Української Народної Республіки. Для цього Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, очолювану професором Михайлом Грушевським. До неї входили історики, юристи, гербознавці та художники. Від 6 січня 1918 року тризуб із хрестом по середині у восьмикутній рамці розмістили на перших грошах УНР, які створив художник–графік Георгій Нарбут.
Сучасний герб Верховна Рада України затвердила 19 лютого 1992 року як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. Його проєкт був розроблений групою українських геральдистів ― Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.
В Україні діють державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд», які встановлюють обов’язкові вимоги до створення безперешкодного доступу для всіх маломобільних груп населення. Визначені чіткі параметри для облаштування безпечних і зручних пандусів, підйомників та інших засобів доступності під час будівництва або реконструкції житлових і громадських об’єктів.
У межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів» у 15 пілотних громадах до безбар’єрних маршрутів першої черги вже включено понад 400 об’єктів бізнесу.
Законодавство передбачає спрощену процедуру для облаштування елементів безбар’єрності. Влаштування засобів безперешкодного доступу до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, не потребує дозвільних документів на їх виконання, та здачі в експлуатацію.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 7 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів немає постраждалих.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️4 КАБ;
▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 fpv-дрони.
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено будинок культури (с. Довжик);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (с. Оскіл);
▪️у Харківському районі пошкоджено цивільне підприємство (с. Дворічний Кут);
Софія Русова і харківська українська громада
Софія Русова і харківська українська громада
18 лютого виповнилося 170 років від дня народження вченої, педагогині, засновниці українських жіночих організацій Софії Русової (1856–1940). Українська громадська діячка, новаторка вітчизняної педагогіки, літературознавиця і організаторка бібліотечної справи Софія Русова десять років прожила в Харкові. Місто залишило глибокий слід у пам’яті видатної діячки.
Софія Федорівна Русова народилася 18 лютого 1856 р. в с. Олешня Чернігівської губернії в сім’ї відставного офіцера шведського походження Ф. Ліндфорса і француженки Ганни Жерве. Початкову освіту Софія здобувала вдома. Навчалася іноземних мов і вільно володіла французькою, англійською, німецькою та чеською. Десятирічною дівчинкою вступила до Фундуклеївської гімназії в Києві, яку закінчила у 1871 р. із золотою медаллю. Після завершення навчання Софія присвятила себе педагогічній діяльності.
У липні того ж року, від попечителя шкільного округу отримала дозвіл на відкриття в Києві першого дитячого садочка. До цього приватного закладу завітало близько 20 дітей, переважно сімей української інтелігенції. Там початківиця познайомилась з відомим літературним і театральним діячем Михайлом Старицьким, який відрекомендував її Миколі Лисенку, Михайлу Драгоманову, Павлу Житецькому, Павлу Чубинському. З новими знайомими її пов’язувала багаторічна дружба, спільна робота у київській «Просвіті», де Русова очолила педагогічну підкомісію та ініціювала в листопаді 1909 р. відкриття садочка для українських дітей від 1 до 7 років.