Про це під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської ОВА повідомив заступник директора Департаменту цивільного захисту обласної військової адміністрації Володимир Щітов.
«Наразі на території Харківської області обліковується 834 Пункти Незламності, з яких працює 775. Із них 362 розгорнуті військовими адміністраціями всіх рівнів та органами місцевого самоврядування, 53 — підрозділами ГУ ДСНС у Харківській області, 10 — на базі залізничних вокзалів, а ще 350 — на базі об’єктів ритейлу та відповідального бізнесу. Водночас 59 пунктів перебувають у стані готовності до відкриття і можуть бути розгорнуті протягом двох годин у разі виникнення надзвичайної ситуації. Також передбачена можливість додаткового розгортання 354 пунктів обігріву», – зазначив Володимир Щітов.
Організація роботи Пунктів Незламності здійснюється у тісній взаємодії з районними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, територіальними громадами, підрозділами ДСНС, АТ «Укрзалізниця» та представниками відповідального бізнесу.
«Ім’я Великого Кобзаря стало духовним символом нашої нації, уособленням незламності, гідності та любові до рідної землі. Його творчість є невичерпним джерелом знань, натхнення та національної сили.
Сьогодні слова Тараса Шевченка звучать так само актуально. У непрості часи ми особливо відчуваємо силу його настанов: любити Батьківщину, стояти за правду та берегти духовні скарби нашого народу», – зазначив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Місто та область схиляють голови в скорботі. Сьогодні вшановуємо пам’ять тих, чиє життя обірвалося в одну мить у власних домівках.
Внаслідок ракетного удару в ніч на 7 березня по багатоповерхівці загинуло 11 людей, серед яких – двоє дітей: 13-річна дівчина та 9-річний хлопчик. Кожен загиблий – це окремий світ, який згаснув назавжди.
Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким загиблих! Поділяємо спільний біль…
До Міжнародного дня боротьби за права жінок і мир за дорученням голови Харківської обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко нагороджених привітала її заступниця Валерія Дзюба. До урочистостей долучилися Харківський міський голова Ігор Терехов та заступник начальника ХОВА Євген Іванов.
«Мені здається, що жодна українська жінка не має лише одного значення мовою квітів. Кожна з вас — це цілий букет: у ньому і любов, і довіра, а якщо треба — і ненависть, і помста. Квітніть не тільки навесні, а й взимку, бо це дуже важливо для нас. Слава вам, наші незрівнянні квіти, наші харківські жінки, і слава Україні!», — звернулася до присутніх Валерія Дзюба.
Начальниця головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галина Баєва вручила представницям колективу відзнаки Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 15 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілу в сел. Слатине Дергачівської громади постраждав 59-річний чоловік.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️6 РСЗВ «Торнадо»;
▪️9 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 БпЛА типу «Молнія»;
▪️4 fpv-дрони;
▪️4 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Золочів);
Художник, фольклорист, дослідник української культури Порфирій Мартинович
7 березня виповниться 170 років від дня народження українського живописця, графіка, фольклориста, етнографа Порфирія Денисовича Мартиновича (1856–1933), ім’я якого займає почесне місце в історії українського мистецтва.
Порфирій Мартинович народився 1856 р. у селі Стрюківці в родині земського службовця Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Берестинський район Харківської області). Дитячі роки майбутнього художника пройшли в Костянтинограді. Батько, Денис Іванович, любив народне мистецтво, шанував українську старовину. У їхньому домі частими гостями були кобзарі, лірники, чумаки. Саме вони були героями перших дитячих малюнків Порфирія. Хлопчик також захоплено копіював ікони в місцевій церкві, змальовував кольорові олеографії з творів І. Соколова, Д. Безперчого, К. Трутовського. Ближче із зразками класичного мистецтва він познайомився в Музеї красних мистецтв Харківського університету. У Харкові Порфирій Мартинович здобував освіту, навчаючись у Першій (1866–1867) і Третій (1869–1872) гімназіях. У той же час П. Мартинович брав уроки малярства у визнаних харківських художників — Дометія Ланевського, Дмитра Безперчого та Митрофана Плотникова, який підготував його до вступу в Академію.
У 1873 р. він вступив до Петербурзької Академії мистецтв, але роки навчання були важкими і навіть драматичними. У 1877 р. Порфирій Мартинович за визначні успіхи в малярстві отримав велику срібну медаль академії. Проте тяжка нервова хвороба не дала змоги закінчити навчання.
Видатний український математик і педагог Наум Ілліч Ахієзер
6 березня виповнилось 125 років від дня народження видатного українського математика, педагога Наума Ілліча Ахієзера (1901–1980), діяльність якого тісно пов’язана з Харковом. Один з творців Харківської математичної школи, він зробив фундаментальний внесок у ряд областей аналізу і математичної фізики. Н.І. Ахієзер був одним із засновників Харківського фізико–математичного ліцею № 27.
Він народився 6 березня 1901 р. в невеликому місті Чериков Могилівської губернії у сім’ї земського лікаря. Батьки Ілля Олександрович і Наталія Григорівна приділили багато уваги вихованню та набуття синами освіти. Їх зусилля цілком виправдались. Молодший син Олександр Ілліч (1911–2000) став видатним фізиком–теоретиком, академіком НАН України. Старшого, Наума Ілліча, також очікувала яскрава наукова кар’єра: член-кореспондент Академії наук УРСР (1934), доктор фізико–математичних наук (1936), професор (1941), лауреат премії Академії наук СРСР (1949).
У 1918 р. Наум Ілліч закінчив класичну гімназію в Мстиславлі і вступив на фізико–математичний факультет Петроградського університету. Незабаром він повернувся на батьківщину й почав викладати математику та фізику в експериментальній сільськогосподарській школі–комуні. Мрію здобути вищу освіту втілював у Київському інституті народної освіти. В аспірантурі навчався у відомого математика, засновника першої великої математичної школи в Україні та першого директора Інституту математики АН УРСР Д.О. Граве. Педагогічну роботу продовжив в київських школах, викладаючи математику. У 1928 р. Наум Ілліч захистив дисертацію на тему «Аеродинамічні досліди». Дисертація мала прикладний характер. Викладені результати увійшли в курс лекцій, прочитаних Н.І. Ахієзером на механічному факультеті Київського політехнічного інституту та авіаційному відділі Київського машинобудівного інституту.
Також, як повідомив Президент України Володимир Зеленський, вдалося сьогодні повернути двох цивільних українців.
Серед них хлопці зі Збройних Сил України, Національної гвардії, нашої прикордонної служби. Рядові, сержанти, офіцери. Захищали Україну на різних напрямках: Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, у Маріуполі. Більшість із них були в полоні понад рік, деякі – з 2022 року.
«Дякую всім нашим воїнам, які забезпечують цей результат, поповнюючи обмінний фонд для України. Дякую всій команді, яка працювала заради цього результату. Вдячний Сполученим Штатам за посередництво. Важливо, що домовленості спрацювали. Памʼятаємо про кожного та кожну й обовʼязково маємо повернути всіх наших людей», — зазначив Володимир Зеленський.
У Києві 5 березня відбулося обговорення щодо розвитку лісової галузі в умовах війни: економіки й екології.
Першу частину було присвячено звіту та перспективам розвитку лісової галузі України, які презентував голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
Тетяна Єгорова-Луценко як президент Української асоціації районних та обласних рад та голова Харківської обласної ради взяла участь у дискусії та озвучила позицію органів місцевого самоврядування щодо врегулювання питання самозаліснених територій.
«Для громад це практичне питання. Наприклад, на Харківщині понад 60 тис. гектарів самозаліснених земель – природні масиви, які тривалий час залишалися без належного обліку та правового статусу», — зазначила Тетяна Єгорова-Луценко.
До Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено відомості про 99 609 об’єктів у Харківській області. Від початку реалізації державної програми «єВідновлення» в регіоні зареєстровано 66 594 заяви для отримання грошової допомоги на ремонт житла, пошкодженого внаслідок повномасштабної війни. Найбільше звернень надійшло від жителів Ізюмського, Харківського та Чугуївського районів.
Грошову допомогу на ремонт житла вже отримали 44 795 заявників. Загальна сума виплат сягнула більш як 4,5 мільярда гривень. Ще для 405 осіб погоджено компенсації та передано на виплату понад 35,6 мільйона гривень.
«Коштом компенсацій вже відремонтовано 7 416 квартир та 6 734 будинки. Програма єВідновлення залишається єдиним дієвим механізмом відшкодування збитків мешканцям Харківщини. Особливу увагу приділяємо питанням дистанційного обстеження пошкодженого майна у прифронтових і прикордонних населених пунктах. Координуємо та прискорюємо роботу профільних комісій, аби мешканці Харківщини швидше отримували компенсації, розпочинали відновлювальні роботи або могли придбати нову оселю», - зазначив Олег Синєгубов.
