
Художник, фольклорист, дослідник української культури Порфирій Мартинович
7 березня виповниться 170 років від дня народження українського живописця, графіка, фольклориста, етнографа Порфирія Денисовича Мартиновича (1856–1933), ім’я якого займає почесне місце в історії українського мистецтва.
Порфирій Мартинович народився 1856 р. у селі Стрюківці в родині земського службовця Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Берестинський район Харківської області). Дитячі роки майбутнього художника пройшли в Костянтинограді. Батько, Денис Іванович, любив народне мистецтво, шанував українську старовину. У їхньому домі частими гостями були кобзарі, лірники, чумаки. Саме вони були героями перших дитячих малюнків Порфирія. Хлопчик також захоплено копіював ікони в місцевій церкві, змальовував кольорові олеографії з творів І. Соколова, Д. Безперчого, К. Трутовського. Ближче із зразками класичного мистецтва він познайомився в Музеї красних мистецтв Харківського університету. У Харкові Порфирій Мартинович здобував освіту, навчаючись у Першій (1866–1867) і Третій (1869–1872) гімназіях. У той же час П. Мартинович брав уроки малярства у визнаних харківських художників — Дометія Ланевського, Дмитра Безперчого та Митрофана Плотникова, який підготував його до вступу в Академію.
У 1873 р. він вступив до Петербурзької Академії мистецтв, але роки навчання були важкими і навіть драматичними. У 1877 р. Порфирій Мартинович за визначні успіхи в малярстві отримав велику срібну медаль академії. Проте тяжка нервова хвороба не дала змоги закінчити навчання.