З 22 по 28 січня включно піротехнічні підрозділи в Харківській області розмінували понад 19 га території, виявили та знешкодили 460 вибухонебезпечних предметів.
Системну організацію заходів із розмінування та безпеки в області здійснює Центр координації протимінної діяльності.
Протягом тижня зведені піротехнічні підрозділи обстежили понад 1 га сільгоспугідь, більше кілометра ліній електропередач, майже 200 метрів залізничних колій, а також розмінували 6 об’єктів та 6 домоволодінь. Повторно підключили до електромережі 171781 абонента.
Упродовж 28 січня піротехнічні підрозділи розмінували майже 2 га території, понад 100 метрів ліній електропередач та більше 100 метрів залізничних колій, а також обстежили 4 домоволодіння. Виявили та знешкодили 34 вибухонебезпечні предмети.
29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для нашого народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, а також прикладом для сучасних захисників України у протистоянні численному ворогу.
Тоді, 108 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У цей час у Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо укладення мирного договору. 9 лютого 1918 року його було підписано. Документ визнав незалежність Української Народної Республіки та став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.
Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважаючих сил ворога. Ця битва стала символом патріотизму, стійкості та самопожертви української молоді в боротьбі за державність.
Міжнародне визнання української незалежності — це те, чим ми завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони — так зване «повстання на заводі “Арсенал”» у Києві, а головне — укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу та досягти визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.
Вакансії тижня у Харківській області
Станом на 29 січня 2026 року, за даними обласної служби зайнятості, на Харківщині актуальні 2216 вакансій.
1. Генеральний директор – 50 000 грн.
2. Машиніст навантажувальної машини – 49 900 грн.
3. Головний інженер проєкту – 40 000 грн.
4. Друкар-тиснильник – 30 000 грн.
5. Модельник виплавних моделей – 29 900 грн.
6. Електромонтер з обслуговування підстанції – 29 200 грн.
7. Терапевт мови і мовлення – 29 000 грн.
8. Моторист транспортувальних механізмів – 25 000 грн.
9. Робітник з благоустрою – 22 000 грн.
10. Начальник котельні – 20 000 грн.
З переліком актуальних вакансій по Харкову та області можна ознайомитись за посиланням.
Про це під час брифінгу в Офіційному медіацентрі Харківської обласної військової адміністрації повідомив заступник начальника ХОВА Євген Іванов.
Нині на Харківщині обліковується 841 Пункт Незламності: 362 розгорнуті органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями, 53 — підрозділами ГУ ДСНС в області, 10 — на базі залізничних вокзалів, ще 353 відкрив ритейл і відповідальний бізнес. Також до оперативного розгортання підготовлено 354 пункти обігріву.
«Внаслідок російських атак на об’єкти критичної інфраструктури та погіршення погодних умов минулого тижня Пунктами Незламності на Харківщині скористалися понад 8 000 людей. Від початку року — близько 30 тисяч, а за весь період функціонування Пунктів — більш як 840 тисяч мешканців регіону. Питання забезпечення безперебійної роботи ПН — на особистому контролі начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. Перебуваємо на постійному зв’язку з відповідальними особами, аби Пункти були забезпечені необхідною матеріально-технічною базою для тривалої роботи у разі надзвичайної ситуації», — повідомив Євген Іванов.
Вакансії тижня у Харківській області
Станом на 29 січня 2026 року, за даними обласної служби зайнятості, на Харківщині актуальні 2216 вакансій.
1. Генеральний директор – 50 000 грн.
2. Машиніст навантажувальної машини – 49 900 грн.
3. Головний інженер проєкту – 40 000 грн.
4. Друкар-тиснильник – 30 000 грн.
5. Модельник виплавних моделей – 29 900 грн.
6. Електромонтер з обслуговування підстанції – 29 200 грн.
7. Терапевт мови і мовлення – 29 000 грн.
8. Моторист транспортувальних механізмів – 25 000 грн.
9. Робітник з благоустрою – 22 000 грн.
10. Начальник котельні – 20 000 грн.
З переліком актуальних вакансій по Харкову та області можна ознайомитись за посиланням.
Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали три населені пункти Харківської області. Внаслідок обстрілу в с. Хатнє Великобурлуцької громади загинув 47-річний чоловік. Медики надали допомогу 79-річній жінці, яка 27 січня постраждала внаслідок обстрілу в м. Куп’янськ.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️9 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 fpv-дрони;
▪️2 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 2 автомобілі (м. Барвінкове).
Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 97 людей.
Подвиг Героїв Крут — історія українського опору
Подвиг Героїв Крут — історія українського опору
29 січня Україна відзначає річницю бою під Крутами, який став прикладом героїзму та самопожертви молоді в боротьбі за незалежність. Щорічне вшанування Героїв Крут закріплено постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 р. «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
Подвигу юних воїнів, які цінною свого життя 29 (30) січня 1918 р. стримували наступ більшовиків на Київ, передували буремні події українських національно-визвольних змагань. З розпадом Російської імперії, розпочатим Лютневою революцією 1917 р., в м. Києві зусиллями українських партій була створена Центральна Рада. 20 листопада 1917 р. революційний парламент проголосив створення Української Народної Республіки.
Видатний вчений, винахідник в галузі радіофізики та астрономії академік Семен Брауде
28 січня виповнюється 115 років від дня народження українського радіофізика, радіоастронома академіка Семена Яковича Брауде (1911–2003). Він автор винаходів, які значно випередили в часі аналогічні наукові розробки. С.Я. Брауде став засновником харківської школи радіоастрономів, яка займає одне з провідних місць у світовій науці. Більшість з понад 300 наукових праць, підготовлених С.Я. Брауде, не втратила своєї актуальності і донині.
Семен Брауде народився 28 січня 1911 р. у м. Полтава в сім’ї банківського службовця та зубної лікарки. У рідному місті здобув першу спеціальність — закінчив професійно–технічну школу з кваліфікацією монтера шостого розряду. У 1928 р. сім’я переїхала до Харкова. З цього часу життя та наукова діяльність Семена Яковича були нерозривно пов’язані з цим науковим центром. У Харкові С. Брауде здобув вищу освіту, здійснив значні винаходи, досяг фахових вершин. Протягом 1928–1932 рр. С.Я. Брауде навчався на фізичному факультеті Державного фізико–хіміко–математичного інституту, нині Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Після отримання вищої освіти, працював викладачем. У 1943 р. вчений захистив дисертацію на ступінь доктора технічних наук (кандидатом фізико–математичних наук Семен Якович став у 1937 р.). Продовжуючи викладати, в 1944 р. отримав звання професора, був обраний завідувачем кафедри Харківського інженерно–будівельного інституту. З 1946 р. працював на створеному за його участі радіотехнічному факультеті Електротехнічного інституту, який був включений до складу Харківського політехнічного інституту.
Одночасно займався наукою у дослідницьких інститутах. З 1933 р. працював у першому, найвідомішому в Україні науково–дослідному інституті фізики — Українському фізико–технічному інституті (УФТІ). Молодий вчений брав участь у розробці нового перспективного напрямку — радіолокації. Займався створенням потужних генераторів надвисокочастотних коливань на багаторезонаторних магнетронах. Завдяки успішним розробкам лабораторії, здійсненим за участі С.Я. Брауде, в 1938 р. у Харкові створили перший в країні надвисокочастотний радіолокатор, що працював на хвилі 64 см. Наукова розробка була використана в протиповітряній обороні країни, надійно послуживши в роки Другої світової війни. У 1940–і рр. доктор Брауде очолив лабораторію фізико–технічного інституту.
День затвердження Державного Прапору України
День затвердження Державного Прапору України
У цей день, 34 роки тому, 28 січня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову «Про Державний прапор України», якою офіційно затвердила синьо–жовтий стяг Державним Прапором України. У постанові, зокрема, зазначалося, що Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».
Державний прапор — один із символів державності, закріплених у Конституції країни, який уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Синьо–жовтий прапор для українців завжди був і в умовах російсько–української війни є знаком свободи і боротьби за незалежність.
На Харківщині оперативно усувають наслідки негоди
Сьогодні на території області спостерігаються опади у вигляді дощу, температура повітря коливається від 0 до -3 °C. Упродовж доби та завтра в першій половині дня синоптики прогнозують туман із видимістю 200–500 метрів, на дорогах — ожеледицю.
«Уже зараз усі профільні служби працюють у посиленому режимі. Для ліквідації наслідків негоди на дорогах місцевого значення задіяно 16 одиниць спеціалізованої техніки та 25 працівників. Проїзд автошляхами місцевого значення в області забезпечено. Ситуацію контролюємо в цілодобовому режимі, за потреби оперативно залучаємо додаткові ресурси. Координуємо дії спільно з дорожніми службами, територіальними громадами, поліцією та ДСНС», – зазначив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Жителів Харківщини закликають бути максимально обережними, особливо під час руху автошляхами: дотримуватися швидкісного режиму, безпечної дистанції та враховувати погодні умови.