Шевченкіана репресованого митця Георгія Магмедова
Виповнилося 105 років від дня народження заслуженого художника України, який працював у станковому живопису і графіці, Георгія Івановича Магмедова (Мегмедова) (1921–2001). У студентські роки художник був репресований. А повернувшись до творчості, значну її частину присвятив створенню художніх творів, присвячених жанрово–історичним темам, висвітленню образу Тараса Шевченка.
Народився Георгій 6 травня 1921 р. на узбережжі Західного Кавказу у м. Сочі Чорноморської губернії в родині обрусілих греків Мегмедових. З дитинства захоплювався малюванням. З переїздом сім’ї у Харків Георгій здобував освіту в Харківському художньому училищі. З 1936 р. вчився у випускника Празької академії образотворчих мистецтв Володимира Кобринського — колишнього політемігранта, заарештованого і страченого НКВС восени 1937 р. Після чого Г. Мегмедов навчався у відомого педагога Михайла Дерегуса.
Як згадувала племінниця художника Лідія Завальна, політичні репресії захопили й студентів, адже серед велелюдної громади молоді точно були сексоти НКВС. Жовтневого вечора 1940 р. Георгій з двома товаришами готували стінгазету. А вранці їх заарештували. Один зі звинувачених під примусом не витримав морального, фізичного тиску і «визнав провину», що визначило долі «спільників».
Харківським обласним судом 5 березня 1941 р. Георгій Мегмедов був засуджений на 8 років позбавлення волі у віддалених таборах з пораженням у правах на 3 роки. Звинувачення було «хитким», на суді частина свідків не підтвердила події «злочину». Та й часи «єжовщини» минули. Тому ухвалою Верховного Суду УРСР від 8 травня 1941 р. термін покарання було скорочено до 5 років позбавлення волі з обмеженням прав на 3 роки. На час розгляду апеляції Мегмедов залишався в Харкові, у холодногірській в’язниці.
