Про це в Офіційному медіацентрі ХОВА під час спільного брифінгу поінформували заступниця начальника Харківської ОВА Олена Логвинова та головна державна санітарна лікарка області Любов Махота.
«Попри виклики повномасштабного вторгнення, забезпечуємо функціонування системи імунізації в регіоні. Питання сталої роботи закладів охорони здоров’я і доступності медичних послуг для населення — у фокусі уваги начальника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова. Вакцинація — це не лише про особистий вибір, це питання безпеки суспільства. Адже формування колективного імунітету запобігає спалахам таких інфекційних хвороб, як кір або дифтерія. Щоб отримати планове щеплення, необхідно звернутися до сімейного лікаря», — повідомила Олена Логвинова.
Торік у Харківській області рівень охоплення плановими щепленнями за ключовими вакцинами становив майже 87%. Вакцинація проти поліомієліту серед дітей віком 14 років порівняно з 2022 роком збільшилася більш ніж на 40% і тепер становить 98,4% по країні . Кількість щеплень від дифтерії та правця серед дорослого населення Харківської області зросла з 19,2% у 2022 році до 98,9% у минулому році. Нині в регіоні функціонує 209 закладів охорони здоров’я, у яких проводять щеплення, додала заступниця начальника Харківської ОВА.
29 квітня 2026 року о 14:30 відбудеться заключний семінар для підприємців-початківців в рамках програми «Школа малого бізнесу 2026» на тему: «Шлях до успіху підприємця».
Захід присвячено підбиттю підсумків серії лекцій «Лабораторії успіху», наданню учасникам порад щодо подальшого розвитку бізнесу, врученню сертифікатів за участь.
Бізнес-семінар відбудеться у змішаному форматі.
Більш детальна інформація про захід.
З організаційних питань звертайтеся за телефоном: 050-786-48-88.
Засновник наукових шкіл академік Георгій Проскура
Засновник наукових шкіл академік Георгій Проскура
28 квітня виповнилось 150 років від дня народження видатного українського вченого у галузі гідродинаміки, гідромашинобудування та авіабудування, академіка Георгія Федоровича Проскури (1876–1958). Його плідна багаторічна наукова та організаторська робота заклала міцний фундамент для розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»), Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» та Інституту проблем машинобудування Національної академії наук України.
Георгій Проскура народився 28 квітня (хоча в анкетах наводив дату переважно за старим стилем — 16 квітня) 1876 р. у місті Смілі Черкаського повіту Київської губернії (нині Черкаська область). Батько, Федір Андрійович, працював розпорядником робіт на шкірообробному заводі. Марія Василівна, мати Георгія, працювала вдома. У багатодітній родини, яка виховувала семеро дітей, коштів вистачало лише на суто необхідне. Тому тільки найбільш обдарований — Георгій, по закінченню Єлисаветградського реального училища (1895), продовжив навчання в Московському вищому технічному училищі (МВТУ). Таланти Г. Проскури оцінив директор Харківського технологічного інституту (ХТІ) Д.С. Зернов, який був присутнім на випускних іспитах МВТУ в 1901 р. та запросив молодого інженера–механіка на роботу до Харкова.
В ХТІ Г.Ф. Проскура проводив лабораторні заняття з опору матеріалів, випробування газових двигунів. Потім удосконалював здобуті знання як стипендіат Міністерства народної освіти, кандидат на підготовку до професорського звання, у дворічному науковому відрядженні в лабораторії професора Пражиля у Цюріхському політехнічному інституті у Швейцарії (1902–1904). Повернувшись до Харкова, він продовжив працювати на кафедрі теоретичної механіки ХТІ викладачем креслення та керівником курсових проєктів з конструкції гідромашин, вантажопідіймальних кранів парових машин та водяних турбін.
Під час засідання Вченої ради начальник Харківської ОВА привітав Олексія Литвинова з призначенням на посаду ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», а також поспілкувався зі студентами, викладачами та науковою спільнотою закладу.
«Сьогодні НАУ «ХАІ» має стратегічне значення для області та всієї держави. В умовах Війни за Незалежність України він зумів вистояти, зберегти колектив і матеріально-технічну базу, забезпечивши можливості для подальшого розвитку студентів. Харківська ОВА й надалі задіюватиме всі ресурси для підтримки закладів вищої освіти та сприятиме реалізації інноваційних проєктів, що посилюють освітній, науковий і оборонний потенціал регіону», — зазначив Олег Синєгубов.
Під час зустрічі обговорили організацію освітнього процесу в умовах воєнного стану, а також напрями подальшої співпраці університету з профільними міністерствами і підприємствами стратегічних галузей за координації обласної військової адміністрації.
За дорученням начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова його заступниця Олена Логвинова взяла участь в онлайн-нараді щодо акредитації нової освітньої програми підготовки лікарів за спеціальністю «Стоматологія» на базі Харківського національного медичного університету.
«Критично важливо, щоб підготовка лікарів-стоматологів відповідала потребам системи охорони здоров’я. ХНМУ системно оновлює програму з урахуванням змін у галузі та запитів роботодавців. Випускники мають високий рівень практичної підготовки, що дозволяє їм швидко інтегруватися в роботу закладів охорони здоров’я. Посилюємо взаємодію з роботодавцями та розширюємо практичну складову навчання», — зазначила Олена Логвинова.
Харківська обласна військова адміністрація долучається до удосконалення змісту освітніх програм. Зокрема, ініційовано впровадження дисципліни «Академічна доброчесність» як важливого елемента сучасної медичної освіти.
Про це під час брифінгу в Офіційному медіацентрі ХОВА повідомив речник ГУ ДСНС України в Харківській області Євген Василенко.
Упродовж тижня піротехнічні підрозділи здійснили 210 залучень та знешкодили 435 ворожих боєприпасів. Наразі в області працюють 27 піротехнічних розрахунків — 136 саперів і 50 одиниць спеціалізованої техніки.
З лютого 2022 року обстежено понад 14 тисяч гектарів територій, зокрема 5 927 га сільськогосподарських угідь, 4 814 кілометрів автомобільних доріг і лінійних мереж, 203 об’єкти та 5 295 домогосподарств. Загалом виявлено та знешкоджено понад 140 тисяч вибухонебезпечних предметів. Внаслідок підривів на ВНП у Харківській області загинули 119 цивільних осіб, ще 332 — дістали поранень.
«Харківщина залишається однією з найбільш замінованих областей країни, тому закликаємо мешканців, особливо на деокупованих і прифронтових територіях, суворо дотримуватися правил мінної безпеки. У разі виявлення підозрілого предмету – в жодному разі не чіпайте його. Відійдіть на безпечну дистанцію та повідомте про знахідку екстрені служби за номером "101", "102" або "112"», — зазначив Євген Василенко.
Начальник ХОВА Олег Синєгубов зустрівся з харківським шахістом Романом Дегтярьовим, який став чемпіоном Європи.
17-річний спортсмен розпочинав континентальну першість зі 126-ї позиції серед понад 500 учасників, однак зумів вибороти перемогу та став першим в історії шахістом, який здобув титул чемпіона Європи без звання гросмейстера.
«Наші спортсмени продовжують вражати своїми досягненнями. Завдяки таким перемогам Гімн України звучить у всьому світі, а державний прапор піднімається на найвищі щаблі — як ще одне підтвердження сили українців. Роман продемонстрував яскраву, амбітну гру, силу характеру та справжню спортивну витримку. Це гордість Харківщини і важливий результат для всієї країни. Щиро вітаю з перемогою та бажаю нових звершень», — зазначив Олег Синєгубов.
Минулої доби російські окупанти завдавали ударів по трьом населеним пунктам Харківської області.
Внаслідок обстрілів постраждалих не було.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
- 4 КАБ;
- 1 БпЛА типу «Молнія»;
- 1 fpv-дрон.
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
- у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок, 2 господарчі споруди (с. Одноробівка).
Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 218 людей. Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 30 765 людей. Упродовж минулої доби зафіксовано 226 бойових зіткнень.
Минулої доби російські окупанти завдавали ударів по населеним пунктам Богодухівського, Харківського, Чугуївського, Ізюмського та Куп’янського районів.
Внаслідок обстрілів постраждалих не було.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
- 5 КАБ;
- 4 БпЛА типу «Герань-2»;
- 4 БпЛА типу «Молнія»;
- 5 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
- у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (сел. Золочів), 3 приватні будинки (с. Лютівка);
- у Куп’янському районі пошкоджено 2 приватні будинки (сел. Великий Бурлук);
Чорнобиль: уроки історії, виклики війни.
До 40–х роковин Чорнобильської катастрофи
Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. є найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, яка за Міжнародною шкалою ядерних подій одержала максимальний бал — 7. Негативні наслідки масштабної трагедії вражають. Їх відчули на собі громадяни багатьох країн. Вибух забруднив радіоактивними опадами понад 200 тис. кв. км території Європи. В Україні це 42 тис. кв. км. у 18 областях, що становить 9% від загальної площі. Ліквідація наслідків аварії, які несуть загрозу майбутнім поколінням, досі залишається актуальним викликом людству.
У забрудненому довкіллі після аварії було виявлено 76 радіонуклідів, у тому числі ізотопи йоду, стронцій та радон. Українські вчені разом з американськими колегами дослідили, що 13,5 тисяч дітей у результаті трагедії на ЧАЕС зазнали опромінення щитовидної залози, наслідки якого спостерігаються і досі. Найбільш поширеним був рак щитовидної залози у дітей від нуля до дев’яти років. Епідеміологічно було доведено, що цей тип раку — наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Кількість випадків злоякісних новоутворень щитовидної залози в дітей збільшилася у п’ять–вісім, а в деяких районах до десяти разів. Отже, станом на 1 січня 2026 р., в Україні статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи мали понад 1 мільйон і 460 тисяч людей, зокрема 1545 дітей. Доведено, що не тільки певні форми раку, але й інші захворювання можуть бути результатом опромінення. Такі, як судинні, кардіологічні, гастроентерологічні хвороби.