19.02.2026.jpg

Символ боротьби за незалежність. До Дня Державного герба України

Сьогодні країна відзначає День Державного герба України. Це символ волі і незламності, хоробрості та єдності Українського народу. Символ, з яким відважні воїни мужньо боронять рідну землю від заклятого ворога і супротивника, окупанта і загарбника.

Державний герб — один із трьох офіційних символів, разом із прапором і гімном. Він презентує Україну як суверенну незалежну державу, є офіційною емблемою, що зображується на офіційних документах, печатках, грошах. Малим Державним гербом, відповідно до Конституції України, є золотий тризуб на синьому щиті, затверджений Верховною Радою України 19 лютого 1992 року.

Вперше питання обрання герба постало у листопаді 1917 року з проголошенням Української Народної Республіки. Для цього Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, очолювану професором Михайлом Грушевським. До неї входили історики, юристи, гербознавці та художники. Від 6 січня 1918 року тризуб із хрестом по середині у восьмикутній рамці розмістили на перших грошах УНР, які створив художник–графік Георгій Нарбут.

Сучасний герб Верховна Рада України затвердила 19 лютого 1992 року як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. Його проєкт був розроблений групою українських геральдистів ― Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.

Як бізнесу облаштувати безбар’єрний доступ: правила та можливості

В Україні діють державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд», які встановлюють обов’язкові вимоги до створення безперешкодного доступу для всіх маломобільних груп населення. Визначені чіткі параметри для облаштування безпечних і зручних пандусів, підйомників та інших засобів доступності під час будівництва або реконструкції житлових і громадських об’єктів.

У межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій «Рух без бар’єрів» у 15 пілотних громадах до безбар’єрних маршрутів першої черги вже включено понад 400 об’єктів бізнесу.

Законодавство передбачає спрощену процедуру для облаштування елементів безбар’єрності. Влаштування засобів безперешкодного доступу до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, не потребує дозвільних документів на їх виконання, та здачі в експлуатацію. 

Олег Синєгубов – про ситуацію на Харківщині станом на 19 лютого

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали 7 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів немає постраждалих.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️4 КАБ;

▪️5 БпЛА типу «Герань-2»;

▪️2 fpv-дрони.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:

▪️у Богодухівському районі пошкоджено будинок культури (с. Довжик);

▪️в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (с. Оскіл);

▪️у Харківському районі пошкоджено цивільне підприємство (с. Дворічний Кут);

182.02.2026.jpg

Софія Русова і харківська українська громада

18 лютого виповнилося 170 років від дня народження вченої, педагогині, засновниці українських жіночих організацій Софії Русової (1856–1940). Українська громадська діячка, новаторка вітчизняної педагогіки, літературознавиця і організаторка бібліотечної справи Софія Русова десять років прожила в Харкові. Місто залишило глибокий слід у пам’яті видатної діячки.

Софія Федорівна Русова народилася 18 лютого 1856 р. в с. Олешня Чернігівської губернії в сім’ї відставного офіцера шведського походження Ф. Ліндфорса і француженки Ганни Жерве. Початкову освіту Софія здобувала вдома. Навчалася іноземних мов і вільно володіла французькою, англійською, німецькою та чеською. Десятирічною дівчинкою вступила до Фундуклеївської гімназії в Києві, яку закінчила у 1871 р. із золотою медаллю. Після завершення навчання Софія присвятила себе педагогічній діяльності.

У липні того ж року, від попечителя шкільного округу отримала дозвіл на відкриття в Києві першого дитячого садочка. До цього приватного закладу завітало близько 20 дітей, переважно сімей української інтелігенції. Там початківиця познайомилась з відомим літературним і театральним діячем Михайлом Старицьким, який відрекомендував її Миколі Лисенку, Михайлу Драгоманову, Павлу Житецькому, Павлу Чубинському. З новими знайомими її пов’язувала багаторічна дружба, спільна робота у київській «Просвіті», де Русова очолила педагогічну підкомісію та ініціювала в листопаді 1909 р. відкриття садочка для українських дітей від 1 до 7 років.

На Харківщині відбулася зустріч із родинами військовослужбовців — Захисників і Захисниць України, які мають статус зниклих безвісти. Захід організовано за спільної ініціативи правоохоронних органів та комунального закладу «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч”» Харківської обласної ради.

Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко разом із начальником поліції Харківщини Петром Токарем, представниками Координаційного штабу з питань військовополонених, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Харківській області, ТЦК, експертної служби МВС і ХОВА обговорили проблемні питання.

«Почули конкретні запити від родин і одразу визначили подальші кроки: провести найближчим часом окрему нараду з ТЦК та СП щодо супроводу родин, комунікації та оформлення документів і виплат; скликати спільну нараду з керівництвом юстиції та системи безоплатної правової допомоги за участі обласної ради, ХОВА і правоохоронців — для визначення чіткого механізму юридичного супроводу родин зниклих безвісти», — сказала Тетяна Єгорова-Луценко.

18.02.2026.jpg

Захищав український народ, дотримався військової присяги. Пам’яті Героя Небесної Сотні, Героя України Івана Наконечного

Глибоку повагу викликає найстарший Герой Небесної Сотні, Герой України Іван Максимович Наконечний (1931–2014), якому цьогоріч виповнилося б 95 років. В минулому офіцер ВМС СРСР, він приєднався до боротьби за втілення назрілих політичних і суспільних змін. Потребував бути там, де вирувала Революція Гідності, де творилась нова Україна. «Я давав присягу — бути завжди з народом». Ці слова запам’ятались і оточенню, і рідним Героя.

Народився Іван Максимович Наконечний 18 жовтня 1931 р. в с. Краснопілка (нині частина села Бурти) Кагарлицького району Київської області. Малечею пережив Голодомор, коли родина втратила доньку — одну з п’ятьох дітей. Дитинство Івана припало на війну, німецьку окупацію. Закінчивши місцеву школу, юнак три роки служив матросом на військовому кораблі в Севастополі. Тоді й вирішив пов’язати свою долю з військово–морським флотом. Після навчання у морському училищі отримав звання лейтенанта, служив у Ленінграді. Одружився, народилися двоє синів. Заради сім’ї після п’яти років служби Іван Наконечний звільнився та влаштувався працювати інженером. На початку 1980–х рр. Іван Максимович повернувся на Київщину, щоб доглядати за паралізованою матір’ю та батьком. Згодом оселився у Києві, куди переїхала і його дружина. За два роки до Революції Гідності в житті Івана Максимовича сталася трагедія — він овдовів і втратив одного із синів.

Порядна та чутлива людина, І. Наконечний емоційно відреагував на побиття 30 листопада 2013 р. бійцями спецпідрозділу МВС "Беркут" мирних активістів на майдані Незалежності та долучився до протестів у середмісті столиці. Відтоді їздив на Майдан чи не щодня. Попри вмовляння рідних, намагався долучитися до Самооборони Майдану. Там йому через вік відмовили, але не заперечували його участі у чергуваннях, прислухалися до порад військового ветерана.

Керівників та фахівців органів місцевого самоврядування, енергоменеджерів, представників профільних структурних підрозділів, відповідальних за сферу житлово-комунального господарства та управління будівлями запрошують взяти участь в онлайн-заході «Державна політика щодо енергоефективності та зобов’язання громад у секторі “Будівлі”».

Мета заходу — поінформувати представників органів місцевого самоврядування про актуальні напрями державної політики у сфері енергоефективності будівель, окреслити інструменти реалізації реформ та роз’яснити зобов’язання громад у контексті європейської інтеграції. Йдеться про системні рішення — від впровадження системи енергетичного менеджменту, функціонування Національної бази будівель до практичних аспектів реалізації державних програм «СвітлоДім» та державної цільової програми з термомодернізації будівель.

Конференція запланована 25 лютого 2026 року в онлайн- та офлайн-форматах.

Захід проводиться Харківською обласною радою спільно з Навчально-науковим інститутом «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (у межах Меморандуму про взаємодію та співробітництво).

Метою конференції є узагальнення й оприлюднення наукових досліджень з актуальних питань розвитку молодіжного потенціалу й використання його для розвитку публічного управління та публічної служби в Україні, створення умов для реалізації молодіжного лідерства в територіальних громадах, обговорення сучасних проблем і визначення мотиваційних чинників залучення молоді до роботи в органах влади, аналіз кращих практик роботи з молоддю, вироблення пропозицій щодо вдосконалення підготовки професіоналів у сфері публічного управління та адміністрування.

Для українських громад презентували методичні рекомендації, що базуються на успішному досвіді підтримки ветеранів-підприємців. Проєкт реалізовано у співпраці Львівської міської ради та DVV International в Україні за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Заступник керуючого справами виконавчого апарату Харківської обласної ради Максим Колінько та директор Ветеранського простору «Пліч-о-пліч» Ігор Шишко долучилися до дискусії.

«Найскладніше для ветерана — не отримати грант, а витримати тягар першого року підприємницької діяльності. Ми всі допомагаємо написати ідею, але часто залишаємо людину сам на сам зі звітами та документами. Нам потрібен бізнес-інкубатор повного циклу», – наголосив Ігор Шишко.

Також він навів приклад проєкту «Згуртовані заради відновлення», у межах якого створювали Мережу психологічної допомоги та соціальної реінтеграції ветеранів та ветеранок Харківщини.

Олег Синєгубов – про ситуацію на Харківщині станом на 18 лютого

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 12 населених пунктів Харківської області. Внаслідок обстрілів немає постраждалих.

Ворог атакував БпЛА Індустріальний район Харкова.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:

▪️1 ракета (тип встановлюється);

▪️1 КАБ;

▪️4 БпЛА типу «Герань-2»;

▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;

▪️7 fpv-дронів;

▪️12 БпЛА (тип встановлюється).

Шаблоны для сайта